копія
Справа № 11 -451, 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Латюк П.Я.
Категорія ст.ст.122 ч.1, 296 ч.4 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Лінника П.О., Суслова М.І.,
з участю прокурора Леськіва В.О.,
захисника ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_1, 11 липня 1985 року народження, уродженця та жителя м.Хмельницького, вул. Толбухіна, 2, кв.8, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -
засуджено:
- за ст.122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі,
- за ст.296 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого 04.04.2007 року Хмельницьким міськрайсудом за ст.122 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі , звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -
засуджено за ст.296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2007 року і остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання засудженими постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання та в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 зараховано час тримання під вартою з 09.08.2007року по 10.08.2007 року включно.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 18 червня 2007 року біля 23 год. 20 хв. поблизу першого під'їзду АДРЕСА_2 разом з невстановленими слідством особами безпричинно, з хуліганських спонукань, пристали до подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_2 палицею, а ОСОБА_1 кулаком нанесли в область голови ОСОБА_3 удари, від яких той, втративши свідомість, впав на землю, а вони продовжували наносити йому удари по різних частинах тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лобної ділянки голови, крововиливів поперекової ділянки, грудної ділянки, нижньої повіки правого ока. Крім того, ОСОБА_1 умисно стрибнув на ліву ногу ОСОБА_3, внаслідок чого стався перелом її таранної кістки, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Під час цих хуліганських дій засуджених та інших невстановлених слідством осіб вони побили і ОСОБА_4, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів лівого плеча, молочної залози, правого плеча, правого стегна.
Прокурор в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції в зв'язку з м'якістю та неправильним застосуванням кримінального закону і постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 засудити за ст.296 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, а ОСОБА_2 засудити за ст.296 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 04.04.2007 року та остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Прокурор зазначає, що суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених зі ст. 296 ч.3 КК України на ст.296 ч.2 КК України, оскільки потерпіла ОСОБА_4 була особою, яка припиняла хуліганські дії, крім того, суд не повною мірою врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого засудженими злочину.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1, він, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду першої інстанції та призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, враховуючи, що він щиро розкаявся, вибачився перед потерпілими та бажає відшкодувати їм шкоду , а також те, що він одружився, його дружина вагітна, матір важко хворіє.
З апеляції захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони просять вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу - закрити, посилаючись на те, що ні досудовим, ні судовим слідством не здобуто доказів причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину, а вирок суду ґрунтується на припущеннях, неправдивих та непослідовних показах потерпілих і свідків.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисників в інтересах засудженого ОСОБА_2 просив відхилити, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_5, які підтримали свої апеляції і заперечили проти задоволення апеляції прокурора, думку потерпілого ОСОБА_3 про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції слід залишити без задоволення.
Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності. Дії засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на думку колегії, правильно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка проявилася у заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень, а дії ОСОБА_7 ще й за ст.122 ч.1 КК України як умисне заподіяння потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Згідно з показаннями засудженого ОСОБА_1, коли він з ОСОБА_2 та іншим хлопцем і двома дівчатами знаходився біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 18 червня 2007 року біля 23 год . 30 хв., до їхньої компанії підійшли потерпілі та ще двоє чоловіків, яких він раніше не знав. Виник конфлікт , в процесі якого він лише один раз вдарив ОСОБА_3 в підборіддя, від чого той впав. Якими були дії ОСОБА_2 в цей момент, він не бачив, однак вказує, що ОСОБА_2 палицею по голові потерпілого не бив.
Засуджений ОСОБА_2, заперечуючи свою причетність до вчинення злочину, пояснив в судовому засіданні, що потерпілі першими почали ображати їх, ОСОБА_3 замахнувся , щоб вдарити ОСОБА_1, однак не встиг цього зробити, так як ОСОБА_1 випередив його і вдарив раніше, від чого той впав. ОСОБА_4 ніхто не чіпав. Побачивши, що з під'їзду виходять люди з табуретками, вони з місця події втекли.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про непричетність його до вчинення хуліганства , а також показання ОСОБА_1 в цій частині, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки вони спростовуються послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як в ході досудового слідства, так і в суді, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , висновками судово-медичної експертизи.
Згідно з показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 18 червня 2007 року біля 23 год.20 хв. вони поверталися з гостей додому. Біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 незнайомі їм особи, серед яких були і засуджені, почали висловлювати на їх адресу непристойні слова, ображати, в зв'язку з чим ОСОБА_3 зробив їм зауваження. Після цього до потерпілого підійшли ОСОБА_1 спереду, а ОСОБА_2 - ззаду. Останній палицею наніс удар потерпілому по голові, а ОСОБА_1 відразу вдарив кулаком в область підборіддя, внаслідок чого ОСОБА_3, втративши свідомість, впав на землю, а засуджені та інші особи з їх компанії продовжували бити його ногами по різних частинах тіла. При цьому ОСОБА_1 стрибнув на ліву ногу потерпілого, в результаті чого стався перелом таранної кістки. Під час цих хуліганських дій засуджені разом з іншими особами побили і ОСОБА_4, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження. Коли хулігани почали тікати з місця події, то ОСОБА_2 підійшов до потерпілої і наніс удар палицею по нозі, після чого також втік.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 в судовому засідання підтвердили показання потерпілих, пояснивши, що на вулиці біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 вони почули крик ОСОБА_4 про допомогу. На місці події побачили, що ОСОБА_3 побитий лежить на землі, а від нього втікає компанія молодих людей. Свідок ОСОБА_9 також пояснила, що вона бачила, як ОСОБА_4 побігла за втікачами в двір будинку № 10/1. Пробігши трохи за нею, вона побачила, як до ОСОБА_4 підійшов незнайомий хлопець , вдарив її схожим на палицю предметом по нозі і втік .
З протоколів пред'явлення осіб для впізнання вбачається, що потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як осіб, які 18 червня 2007 року побили їх з хуліганських спонукань.
Під час проведення відтворення обстановки і обставин події потерпілі на місці розповіли та показали, як засудженими був вчинений злочин щодо них. Їх показання узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, згідно з якими у ОСОБА_3 були виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому таранної кістки зліва та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лобної ділянки голови, крововиливів поперекової ділянки, грудної клітки, нижньої повіки правого ока, а у ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів лівого плеча, молочної залози, правого стегна.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляції захисників в інтересах засудженого ОСОБА_2 щодо неправдивості та непослідовності показань потерпілих і свідків, які покладені в основу обвинувального вироку.
Ні в ході досудового слідства, ні в суді не здобуто доказів, що хуліганські дії засуджених та інших невстановлених осіб були пов'язані з опором ОСОБА_4, як громадянці, що припиняла їх хуліганські дії, в зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст.296 КК України, а не за ч.3 ст.296 КК України. З таким рішенням суду погодилися і потерпілі. Таким чином , не вбачається підстав для задоволення апеляції прокурора.
Покарання засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, даних про особу винних. Зокрема, судом першої інстанції враховано молодий вік, посередню характеристику ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за місцем проживання. Взято до уваги, що ОСОБА_2 вчинив новий злочині в період іспитового строку, а тому правильно йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України - раніше не судимий, однак він у скоєному не розкаявся, збитки потерпілим не відшкодував, а тому колегія суддів вважає , що місцевий суд зробив правильний висновок про неможливість його виправлення без відбування покарання, тобто відсутність підстав для застосування ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 26 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Л.М.Дуфнік