Судове рішення #27876277


Господарський суд Чернігівської області

__________________________________________________________________________________________________________


14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62


УХВАЛА

про повернення позовної заяви


"14" лютого 2013 р. № 927/202/13-г

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 14 від 06.02.13


Позивач: Підприємство споживчої кооперації "Торгівельний центр"Носівської райспоживспілки, вул. Центральна, 16, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100

Відповідач: Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 17100

Предмет спору: про примусове виселення

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку, а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача, прокурора покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до абз. 1 п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно абз. 7 п. 3.5 Постанови № 18 у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог, позивачем в якості доказів на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів до позовної заяви доданий лише фіскальний чек № 9977 від 06.02.13 р. Опису вкладення до рекомендованого листа, надісланого відповідачу згідно вищезазначеного фіскального чеку, позивачем не надано, тому даний фіскальний чек без додання вищевказаного опису вкладення не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 від 17.09.12 р. платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Також судом встановлено, що позивачем в якості доказів сплати судового збору надано копію платіжного доручення № 16 від 01.02.13 р., згідно якої в графі "отримувач" зазначено "Господарський суд Чернігівської області".

Разом з тим, згідно листа Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області від 25.10.12 року №05-15/2124, у зв'язку з набранням чинності змін до Указівок щодо заповнення реквізитів розрахункових документів відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.03.12р. № 122 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", в розрахункових документах для зарахування судового збору до державного бюджету реквізит "отримувач" необхідно заповнювати: "УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001".

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти копію платіжного доручення № 16 від 01.02.13 р. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.п.2, 2-1 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків); документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Як свідчать позовні матеріали, в поданому позові в якості відповідача позивачем зазначено суб"єкта підприємницької діяльності - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, проте позивачем не додано жодного доказу на підтвердження за відповідачем статусу суб"єкта підприємницької діяльності, а отже можливості її бути відповідачем у господарському процесі. Крім того, позовна заява не містить зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно п.2.2. Постанови № 18 копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Як свідчать позовні матеріали, частина доданих позивачем до позовної заяви копій документів не засвідчена належним чином, а також непридатна для огляду судом через незадовільну якість, що позбавляє суд можливості дослідження та оцінки наданих доказів.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -


УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 23 арк.


Суддя Селівон А.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація