Справа № 1302/3-630/12 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О..
Провадження № 33/783/51/13 Доповідач в 2-й інстанції: Кобзар В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Кобзар В.М., за участю скаржника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, адвоката потерпілої ОСОБА_4, розглянувши апеляцію ОСОБА_2 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2012 року
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює в ТВП «Сюрприз», проживає за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, на підставі ст.38 КУпАП провадження у справі закрито.
Згідно постанови Бродівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 01.08.2012 року о 14 год. 30 хв. в м. Львові на вул. Луганській,18, керуючи автомобілем НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_3 Обидва автомобілі зазнали технічних пошкоджень, чим завдано матеріальну шкоду.
У зв'язку із тим, що минули строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрито на підставі ст.38 КУпАП.
Вважаючи постанову Бродівського районного суду Львівської області від 23.11.2012 року незаконною, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить її скасувати.
Апелянт стверджує, що правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП він не вчиняв, оскільки виконав вимоги дорожнього знаку, передбаченого п.2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» зупинку здійснив.
Також, апелянт зазначає, що не порушував п.10.1 ПДР України, оскільки перед початком руху після зупинки на вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено» він впевнився, що це буде безпечно і жодним чином не перешкодить учасникам дорожнього руху - продовжив рух. При цьому не перестроювався, не змінював напрямку руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 оскаржує порушення п.12.3 ПРД України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Вважає, що вказаних правил не порушував, оскільки потерпіла ОСОБА_3 в'їхала в нього з правої сторони, тому не мав можливості об'їхати її.
Також апелянт стверджує, що в оскаржуваній постанові невірно зазначено пояснення з приводу пошкодження ОСОБА_3 лівої сторони його автомобіля, оскільки пошкоджено праву сторону.
З моменту ДТП 01.08.2012 року до моменту складення протоколу про адміністративні правопорушення 09.10.2012 року минуло понад два місяці.
Крім того, як вважає ОСОБА_2, суддею при розгляді справи не було враховано той факт, що постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 15.11.2012 року ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за те ж саме ДТП.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги та заперечення потерпілої, суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав:
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення передбачене ст.124 КпАП України.
ОСОБА_2 в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції пояснив, що він 01.08.2012 року, керуючи автомобілем, рухаючись по вул.Луганській в м.Львові, виконав вимоги Правил дорожнього руху - зупинився на знак «Стоп». На вимогу цього ж знаку зупинився вантажний автомобіль, що знаходився праворуч по ходу його руху. Після повної зупинки ОСОБА_2 почав рух своїм автомобілем.
Наведені вище покази не спростовуються жодними доказами, узгоджуються з обставинами по справі, а тому є правдивими, суд надає їм віри та покладає в основу постанови.
ОСОБА_3 не заперечує, що порушила Правила дорожнього руху, перетнула суцільну смугу, виїхала на смугу руху вантажного автомобіля, а потім виїхала на смугу руху автомобіля, яким керував ОСОБА_2 та вчинила зіткнення.
Крім цього, даний факт підтверджується постановою Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2012 року, якою ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України за те, що 01.08.2012 року о 14 год.30 хв. у м. Львові по вул. Луганській, керуючи автомобілем, порушила п.10.3 Правил дорожнього руху України і вчинила зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 Вказана постанова не оскаржувалась та не скасована.
Суд першої інстанції безпідставно покликається на висновок спеціаліста № 1/358 від 28.09.2012 року як на доказ вини водія ОСОБА_2 Згідно цього висновку в даній дорожній ситуації ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами п.п.10.1, 12.3 та вимогами дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України, оскільки ОСОБА_3 надала апеляційному суду і суд оглянув в судовому засіданні дані відео реєстратора її автомобіля, з якого видно, що остання перетнула дві суцільні лінії, перетнула смугу руху по якій рухався вантажний автомобіль, виїхала на смугу руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 та вчинила зіткнення. Крім того, на відео чітко вбачається, що
ОСОБА_2 дійсно виконував, вказані у висновку спеціаліста Правила дорожнього руху, а саме: виконав знак 2.2 вказаних Правил, не порушував п.10.1 вказаних Правил, перед початком руху у нього не було перешкод і він не створював перешкод іншим учасникам руху, також не порушив п.12.3 зазначених Правил, так як у нього не було небезпеки для руху і перешкоди перед початком руху.
Крім того, приписами п. 1.4 ПДР визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, судом має бути з'ясовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР цією особою та наслідками, які настали, а саме пошкодженням транспортних засобів.
З постанови Сихівського районного суду м.Львова від 15 листопада 2012 року та доказів наведених вище вбачається, що саме порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України перебуває у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, а не дії водія ОСОБА_2
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Характер руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 не є причиною виникнення даної ДТП та її наслідків, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак провадження у справі судом першої інстанції помилково закрито тільки на підставі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим постановлене судом 1-ї інстанції рішення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 293, 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляцію ОСОБА_2 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2012 року - задоволити.
Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 23.11.2012р. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 у зв'язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Кобзар В.М.