УКРАЙНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 4231 під 2006 року Головуючий суддя п 1 -ої
Категорія - 42 інстанції - Суховарон Д.В.
Доповідач - Поплавський В.Ю.
РІ ШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.1.,
суддів - Дерев'янко О.Г., Поплавського В. Ю.,
при секретарі - Білоконь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну_ скаргу ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення завдатку у подвійному розмірі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завдатку у подвійному розмірі і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачів суми подвійного задатку 10 599,40 грн., оскільки вона 12.02.2005 передала відповідачам 1000$ завдатку за квартиру АДРЕСА_1. Угода продажу квартири не відбулася, відповідачі відмовилися повернути гроші, тому вона звернулася до суду.
ОСОБА_2 в листопаді 2005 року звернулася із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 подвійної суми завдатку 10 599,40 грн., оскільки остання 09.03.2005 року отримала від неї 1000$ завдатку для покупки квартири АДРЕСА_2. Також просила стягнути і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 її обманула, бо такої квартири не існує. Оскільки ОСОБА_1 не продала їх квартиру та за тривалий час не виконала доручення щодо придбання іншої квартири, такі дії призвели до порушення звичайного життєвого укладу та моральним стражданням.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 травня 2006 року в позові ОСОБА_1 - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 частково задоволено і на її користь з ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування моральної шкоди 5000гр і витрати по сплаті державного мита в сумі 8,50 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення і задовольнити її позовні вимоги, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду і заявлених позовних вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу частково задовольнити, рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати і постановити в цій частині нове рішення за наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.12.2004 р. між агентством з нерухомості „Міленіум" і ОСОБА_2 було укладено договір, за яким агентство взяло йа себе обов'язок надати послуги з продажу квартири АДРЕСА_1 (а.С.32). Отримавши від ОСОБА_5, покупця цієї кіартири, 2000 $, ОСОБА_1 12.02.2005р. оформила з власниками продаваємої квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 угоду про завдаток, за якою останні отримали в рахунок продаваємої квартири АДРЕСА_1 1000$ та зобов'язались до 10.05.2005 звільнити квартиру, виписатись, а також погасити заборгованість з комунальних платежів (а.с.6).
Потім, 9 березня 2005 року ОСОБА_2 передала 1000$ ОСОБА_1 в якості авансового платежу в рахунок продаваємої квартири АДРЕСА_2, яку вони хотіли придбати для подальшого проживання, про що було укладено відповідну угоду (а.с.37).
Оскільки угоди купівлі-продажу в подальшому не були укладені між сторонами, колегія суддів вважає, що районний суд дійшов правильного висновку про наявність між сторонами авансових платежів, тому правильно відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у стягненні подвійної суми завдатку. Крім того, судом правильно встановлено, що - ОСОБА_1 надавши 12 лютого 2005 року аванс за квартиру відповідачів отримала таку ж суму грошей від них за іншу квартиру, тому колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в стягнені і авансового платежу.
........ Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з .висновком про стягнення з
ОСОБА_1 моральної шкоди на підставі ст.23,1167 ЦК України.
Зазначені судом норми регулюють правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, а тому не поширюються на спірні договірні відносини.
Наслідки порушення грошового зобов'язання встановлені ст. 625 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не передбачає таких наслідків і зобов'язання щодо повернення авансу, тому відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди за обманні дії відносно вирішення квартирного питання.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції вимог ст.169 ЦПК України, колегія суддів знаходить необгрунтованою, оскільки в матеріалах справи є поштове повідомлення відносно позивачки та її предствника по дату і час розгляду справи (а.с.61- 66). Крім того, ОСОБА_1 була присутня під час розгляду її скарги та надала суду свої особисті пояснення, які враховані колегією суддів при постановлені рішення, тому її права на судовий захист не були порушені. Керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 травня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_1 моральної шкоди - відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржено до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.
Судді: