Справа № 22-ц 2642 2006 р.                              Головуючий І інстанції Купрієнко C.I.

Доповідач Хопта С.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРА ї Н И

16 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 5 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи центральна геофізична обсерваторія, Вишгородська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи центральна геофізична обсерваторія, Вишгородська міська рада, ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1 Київської області з підстав, передбачених ст. 71 ЖК України, посилаючись на її відсутність в квартирі без поважних причин більше шести місяців.

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою, вселити її з неповнолітнім сином у спірне житло та виселити з квартири ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які проживають в ній без її згоди. В позові посилалась на те, що вона постійно цікавилась житлом, приходила в квартиру, проживати в ній не могла, оскільки квартира однокімнатна і там проживали батьки позивача, потім відповідачі за її позовом, а після розлучення з позивачем в 2006 році, її в квартиру не впускають.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 5 червня 2006 року первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 цросить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про вселення її в квартиру і виселення відповідачів за її позовом з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12.04.1985 року з відповідними змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2001 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була прописана в АДРЕСА_1 Київської області зі згоди всіх проживаючих та зареєстрованих у ній осіб. Син також прописаний в спірній квартирі ( а.с.10). Оскільки спірне жило є однокімнатною квартирою і в квартирі проживали батьки відповідача, за спільною згодою та домовленістю вони разом з позивачем тимчасово проживали в АДРЕСА_2 у м. Вишгороді, постійно приходили в спірне житло, цікавились ним. В 2003 році батьки позивача отримали квартиру, особовий _л рахунок був переведений на ОСОБА_1 і у спірне житло заселився брат позивача ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_4 (а.с.9) Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20.12.2005 року шлюб ОСОБА_2, та ОСОБА_1 було розірвано ( а.с.6). 25 січня 2006 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.8). Після розірвання шлюбу, позивач не впускає відповідачку в спірне житло. В зв'язку з перешкодами, які чинить позивач, ОСОБА_2 зверталась до Вишгородського ГУ МВС України (а.с.19).

Досліджені докази свідчать про те, що спірна квартира є однокімнатною, позивачка не мала змоги в ній проживати у зв'язку з проживанням там сім'ї батьків позивача, цікавилась житлом, іншого житла не мала, в ній в 2002 році був прописаний її син, а позивач після розірвання шлюбу з відповідачкою чинить їй з сином перешкоди в користуванні спірним житлом, маючи у власності інше житло.

Висновки суду про те, що ОСОБА_2 була відсутня в спірному жилому приміщенні протягом шести місяців без поважних причин не можна визнати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, а рішення суду в цій частині законним та обґрунтованим.

Оскільки ОСОБА_2 з неповнолітнім сином була тимчасово відсутня в спірній квартирі з поважних причин за домовленістю з членами іншої сім'ї, які там проживали, не могла проживати в однокімнатній квартирі разом з членами іншої сім'ї, а потім у зв'язку з неправомірною поведінкою ОСОБА_1 та перешкодами, які в даний час чинять відповідачі за зустрічним позовом, колегія визнає вимоги ОСОБА_2 про вселення її з неповнолітнім сином в квартиру доведеними та обґрунтованими.

Колегія не може визнати обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з квартири з підстав, зазначених у позові як осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, оскільки досліджені докази свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вселились в спірну квартиру зі згоди наймача ОСОБА_1

Постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні первісного  позову та про часткове задоволення -зустрічного позову про вселення ОСОБА_2 з неповнолітнім сином в спірне житло.

Керуючись ст. ст. 71, 116 ЖК України, ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 5 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1в позові до ОСОБА_2, треті особи центральна геофізична обсерваторія, Вишгородська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи центральна геофізична обсерваторія, Вишгородська міська рада, ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_2з неповнолітнім сином ОСОБА_5в АДРЕСА_1 Київської області.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.