Справа № 22-а 862 2006 р, Головуючий 1 інстанції Оладько СІ.
Доповідач Хопта С.Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Хопти С.Ф. суддів Мережко М.В., Касьяненко Л.І. при секретарі Муханько О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1і ОСОБА_2на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3до виконкому Ворзельської селищної Ради, ОСОБА_1про визнання не чинними рішень виконкому Ворзельської селищної Ради,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року позивачка звернулась з зазначеним позовом, в якому просила визнати не чинними рішення виконкому Ворзельської селищної Ради за НОМЕР_1 таНОМЕР_2 про приватизацію земельних ділянок по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що передача земельних ділянок у її власність, та у власність відповідача була проведена з порушенням чинного законодавства, оскільки розмір земельної ділянки, переданої їй у власність не відповідає розміру її частки у праві власності на частину будинку, за яким вона закріплена, а ОСОБА_1 на час приватизації земельної ділянки не міг отримувати у власність земельну ділянку з тих підстав, що співвласником іншої частини будинку була його дочка.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2006 року позов задоволено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 і ОСОБА_2просять скасувати постанову посилаючись на порушення судом норм процесуального права. ОСОБА_1 просить прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3в позові. ОСОБА_2просить справу направити на новий розгляд.
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційних скарг, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню а апеляційна скарга ОСОБА_2частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд виходив з того, що при передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельних ділянок у власність, були порушені ст. 17 ЗК України 1991 року.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ст. 17 ЗК України 1991 року передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки, для ведення особистого підсобного господарства у розмірі, згідно ст. 56 цього Кодексу, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селищах міського типу -0,15 га.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 1992 року ОСОБА_3. купила у ОСОБА_4 36/100 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель в селищі Возель Київської області (а.с.7). За заявою ОСОБА_3 рішенням виконкому Ворзельської селищної Ради НОМЕР_3 їй була передана у власність земельна ділянка розміром 0,15 га в АДРЕСА_1 (а.с.П справа 2-2138/05). Відповідно до заяви ОСОБА_3 рішенням виконкому Ворзельської селищної Ради НОМЕР_1 частково змінено рішення НОМЕР_3 і передано ОСОБА_3безкоштовно в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1500 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,0238 кв. м за адресою АДРЕСА_1(а.с.104 а.с.П справа 2-2138/05). 15 червня 2004 року ОСОБА_3був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку. Рішенням виконкому Ворзельської селищної радиНОМЕР_2 ОСОБА_1передано у власність 0,1500 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1
Зазначені обставини свідчать про те, що передача сторонам у власність земельних ділянок була проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин справи, колегія не може погодитись з висновками суду про визнання неправомірними рішень виконкому Ворзельської селищної
ради про передачу ОСОБА_3 таОСОБА_1 земельних ділянок у власність.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на ті обставини, що позивач просив визнати не чинним та скасувати рішення виконкому Ворзельської сільської радиНОМЕР_2 про приватизацію ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1, і суд визнав таке рішення не чинним, незважаючи на те, що зазначеним рішеннямОСОБА_1 передавалась у власність земельна ділянка площею 0,1500 га по вул. по АДРЕСА_1, яку він продав ОСОБА_2
За наведених обставин колегія не може погодитись з доводами ОСОБА_2про те, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки питання про визнання не чинним рішення виконкому селищної РадиНОМЕР_2 про передачу, у власністьОСОБА_1 земельної ділянки, та по АДРЕСА_1, яка була продана ним ОСОБА_2судом не вирішувалось і не вирішено.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи позивачки про те, що передача їй у власність земельної ділянки проведена без її заяви, як такі, що спростовуються заявами позивачки, її діями про отримання державного акту на права власності на землю.
Постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позову без задоволення, як недоведеного та необгрунтованого.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19 квітня 2006 року скасувати і прийняти нову постанову.
Відмовити ОСОБА_3в задоволенні позову до виконкому Ворзельської селищної ради, ОСОБА_1про визнання не чинними рішень виконкому.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання повної постанови суду.