Справа №22а-1212/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Бондаренко І.А.
Категорія 39 Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного
суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів Поліщука М.А., Тракало В.В.,
при секретарі Зозулі Н.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали адміністративної
справи за апеляційною скаргою військової частини А-2215 на постанову Бориспільського
міськрайонного суду Київської області від 9 серпня 2006 року в справі за позовом
ОСОБА_1до військової частини А-2215 про стягнення грошової
надбавки за безперервну військову службу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до військової частини А-2215 про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті йому щомісячної грошової надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України та зобов'язання відповідача провести перерахунок грошової надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі . встановленому Указом Президента України від 5 травня 2003 року.
В позовній заяві зазначив, що проходить військову службу у військовій частині А2215. Під час проходження служби позивач повинен був відповідно до Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" від 5 травня 2003 року отримувати грошову надбавку в розмірі відповідно 10% грошового забезпечення, так як на момент видачі Указу вислуга його становила 6 років 10 місяців, а фактично позивач отримував щомісячно надбавку в значно меншому розмірі. Зниження розміру надбавки незаконно здійснювалось розпорядниками фінансів Збройних Сил України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, що суперечить вищеназваному Указу Президента України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати дії командування військової частини А-2215 по нарахуванню ОСОБА_1 грошової надбавки за безперервну службу неправомірними та зобов"язано військову частину А-2215 провести доплату невиплаченої частини грошової надбавки.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду з ухваленням нової постанови про відмову в позові з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирішуючи даний спір суд вважав доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про те, що відповідач зобов'язаний був виплачувати йому грошову надбавку за безперервну службу в органах Збройних Сил України з 1 травня 2003 року в більшому розмірі, ніж виплачував. При цьому суд виходив з того, що міністром оборони щорічний розмір надбавки не встановлювався, а її виплата відбувалася в меншому розмірі, ніж передбачено Законом, на підставі телеграм з Міністерства оборони України.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд зробив їх без повного та всебічного з"ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного витлумачив норми матеріального права.
Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 5 травня 2003 року надано право Міністру оборони України встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах:
понад 5 років до 10
понад 10 років до ЗО
понад 15 років до 50
понад 20 років до 70
понад 25 років до 90. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України.
26 травня 2003 року наказом Міністра оборони України №149 було затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в збройних силах, а п.2.1 цього наказу передбачено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
Тобто, вказаними актами передбачено право військовослужбовців на отримання надбавки, визначеної не в максимальному розмірі за певну кількість років вислуги, а у визначеному Міністром оборони України конкретному розмірі в цих межах та в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
Оскільки позивачеві виплачувалася надбавка за безперервну службу в органах Збройних Сил України відповідно до виданих Міністром оборони наказів, які телеграмами доводилися до військових частин, та в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, то підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача та донарахування вказаних надбавок - немає.
За таких обставин колегія суддів скасовує постанову суду та ухвалює нову постанову про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 202, 207, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу військової частини А-2215 задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 серпня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову. Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до військової частини А-2215 про стягнення грошової надбавки за безперервну військову службу.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня проголошення.