ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.02.13р. Справа № 8/5005/10761/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматурний завод "Адмірал",
м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Дніпродзержинськ
про стягнення 214 902,05 грн.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
Від позивача - Вернигора О.М., директор, наказ б/н від 22.11.2012р., паспорт АН722804
- Ремез К.І., представник, дов. б/н від 08.01.2013 року.
Від відповідача - Малюк Є.М., представник, дов. № 14/016-ЮР від. 28.12.2012 року.
- Пучков П.Б., представник, дов. № 9/016-ЮР від. 28.12.2012 року.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арматурний завод «Адмірал» звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» про стягнення заборгованості за відвантажену неоплачену продукцію за договором поставки в сумі 211 000,00грн. та 3% річних в розмірі 3 902,05грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої продукції на суму 211 000,000 грн. за Договором поставки №763758 від 21.12.2011р.
Ухвалою суду від 13.12.12 року справа №8/5005/10761/2012 прийнята до провадження суддею Дубініним І.Ю., а розгляд призначено на 10.01.2013р.
Розпорядженням керівника апарату суду № 24 від 10.01.13р., у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Дніпропетровської області Дубініна І.Ю. на лікарняному та на підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №8/5005/10761/2012 передано для розгляду судді Кармазіній Л.П.
Ухвалою суду від 11.01.13 року справу №8/5005/10761/2012 прийнято до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., розгляд справи призначено на 24.01.2013р.
Позивач в судовому засіданні 24.01.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач при здійсненні поставки товару не надав відповідачу сертифікатів якості заводу-виробника на поставлену продукцію. Таким чином відповідач у відзиві зазначив, що через ненадання цих документів у відповідача не виникло зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, а отже нарахування штрафних санкцій у вигляді 3 % річних відповідач вважає безпідставним.
Ухвалою суду від 24.01.2013 року розгляд справи було відкладено до 14.02.2013р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.
14.02.2013р. представник позивача в судовому засіданні надав пояснення на відзив відповідача, якими зазначив, що вказані сертифікати було передано вчасно разом із продукцією, яку було прийнято повноважними представниками відповідача без зауважень, жодних відміток на документах, щодо некомплектності доданих документів немає, відповідач не звертався до позивача з відповідними претензіями щодо надання таких сертифікатів, не запитував їх, безоплатно користуючись понад рік поставленою продукцією. Таким чином, позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
14.02.2013р. сторонами до судового засідання надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.01.2013р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача.
14.02.2013р. в судовому засіданні оголошена перерва до 15.02.2013р.
15.02.2013 року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІП» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Арматурний завод «Адмірал», що підтверджується статутними документами (а.с.31-42)) (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Дніпроазот» (Покупець) укладений Договір поставки №763758 від 21.12.2011р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій до даного договору, а Покупець - прийняти та оплатити поставлену продукцію (п. 1.1 Договору).
Даний Договір діє з моменту його підписання (21.12.11р.) і діє протягом 2-х років (п. 9.1 Договору).
За матеріалами справи вбачається, що на виконання Договору поставки № 763758 від 21.12.2011р., позивач 16.02.2012р. відвантажив відповідачу товар на загальну суму 211 000,00 грн. та передав всі документи передбачені п.1.3 Договору, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 16.02.2012р. (а.с.16), рахунком-фактурою №СФ-0000547 від 16.02.2012 р. (а.с. 17), довіреністю на отримання цінностей №А3/223 від 15.02.2012р. підписаною керівником та головним бухгалтером відповідача та скріпленою печаткою підприємства відповідача (а.с. 19), сертифікатом відповідності зареєстрованого в реєстрі за № UA 1.087.0068731-08 (а.с.20), а також товарно-транспортною накладною серії 01АА №226042 від 16.02.2012р.(а.с. 18).
Відповідно до п. 2.3. Договору, оплата за продукцію здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів від дати поставки продукції, але не раніше моменту передачі постачальником покупцю всіх документів, вказаних в п.1.3.Договора. При ненаданні та/або несвоєчасному наданні документів, вказаних в п.1.3. Договору, строк оплати поставленої продукції продовжується на час прострочки надання документів.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції не здійснив.
Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.01.2013р., який підписаний позивачем та відповідачем і скріплений печатками сторін (а.с.111).
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу суму 3902 грн. 05 коп. - три проценти річних від простроченої суми.
Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи не надав, факт отримання товару на суму 211 000 грн. 00 коп. не заперечив.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Факт поставки продукції з боку позивача доводиться матеріалами справи.
Зобов'язання відповідача щодо оплати товару передбачено умовами договору та нормами законодавства.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Оскільки відповідач не виконав свої встановлені договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати отриманої продукції, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 211 000 грн. 00 коп. основного боргу та 3% річних в сумі 3902 грн. 05 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, буд. 1, п/р 26003160400001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматурний завод «Адмірал» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд.135-а, кв. 23, п/р 26001119408001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 31158157) суму основного боргу у розмірі 211 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3 902 грн. 05 коп. та судовий збір в розмір 4 298 грн. 04 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Кармазіна
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "15" лютого 2013р.