Судове рішення #27907

             

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2006 р.

Справа  № 9/124-06-3837

 

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

Про визнання недійсним договору оренди та стягнення

                                                                                                                      Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 дов. №НОМЕР_1.

Від відповідачів: ОСОБА_2

                         ОСОБА_2 дов. №НОМЕР_2.

 

СУТЬ СПОРУ:  Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з позовом про визнання недійсним договору оренди від 01.10.2006р., та стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 01.12.2004р. в сумі 11880,00 грн.

     Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.05.2006 р. по 07.06.2006 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

 

01.12.2004р. між СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 були укладені три договори оренди частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 20,4 кв.м

Як стверджує, позивач, з метою уникнення нотаріального засвідчення договорів оренди, відповідач запропонувала позивачу укласти три договори оренди частини будинку строком на 11 місяців кожний. Відповідно з 01.12.2004р. по 31.10.2005р., з 01.11.2005р. по 30.09.2006р., з 01.10.2006р. по 31.08.2007р.

Також, як зазначає позивач, між сторонами було досягнуто домовленість про те, що позивач дозволяю відстрочку виплати орендної плати по першому договору оренди частини будинку від 01.12.2004р.  до вступу в дію другого договору, тобто до 01.11.2005р.

Згідно п.5.1 договору оренди частини будинку розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає 1080,00 грн. на місяць. Згідно  п.5.2 зазначеного договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця. П.5.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний  перерахувати орендну плату за 1 місяць авансом на пенсійний рахунок в „Приватбанку” №НОМЕР_3.

Як зазначає позивач, відповідач повинна була перерахувати орендну плату за договором оренди частини будинку від 01.12.2004р. одноразовою виплатою за весь термін оренди по зазначеному договору до моменту вступу в дію другого договору оренди частини будинку, який набирає чинності з 01.11.2005р., тобто відповідач повинна була перерахувати на рахунок позивача суму орендної плати за весь термін дії договору оренди від 01.12.2004р. у розмірі 11880,00 грн.

   Але, з моменту вступу в дію договору оренди частини будинку від 01.11.2005р., відповідач перераховує щомісяця орендну плату за даним договором, а заборгованість по першому договору оренди від 01.12.2004р. до теперішнього часу не сплатила і відмовляється це робити.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 

На підставі того, що відповідач  не сплатила орендну плату по договору оренди від 01.12.2004р., позивач наполягає на визнанні договору від 01.10.2006р. недійсним, який фактично не набрав чинності.

У ході розгляду справи позивач визнав дійсною розписку від 10.11.04 р. про отримання нею 1080 грн., тому зменшив суму що підлягає стягненню до 10800 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що розрахунки за договором оренди від 01.12.2004р. проводились готівкою, оскільки в договорі був невірно зазначений пенсійний рахунок позивача. На підтвердження цього відповідач надав копію розписки за підписом позивача, згідно якої позивач зобов'язується зарахувати отримані від відповідача гроші в сумі 1080 грн., що становить 200 доларів США, в рахунок виплати по майбутньому договору оренди, висновок №НОМЕР_4 з почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_1, яким підтверджено справжність підпису СПД ОСОБА_1 на розписці, та копії видаткових касових ордерів, згідно яких СПД ОСОБА_1 отримувала від відповідача оплату за оренду приміщення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх  з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, відповідачем надано висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз  Міністерства юстиції України №НОМЕР_4 з почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_1, яким підтверджено справжність підпису СПД ОСОБА_1 на 8  видаткових касових ордерах  від 03.01.2005 р., 04.04.2005 р., 03.05.2005 р., 03.06.2005 р., 04.07.2005 р., 05.08.2005 р., 05.09.2005 р., 03.10.2005 р, згідно яких СПД ОСОБА_1 отримувала від відповідача оплату за оренду приміщення, що також підтверджують належне виконання відповідачем обов'язків по договору оренди.

Також, надана відповідачем розписка від 10.11.2004р., згідно якої позивач зобов'язується зарахувати отримані від відповідача гроші в сумі 1080 грн., що становить 200 доларів США, в рахунок виплати по майбутньому договору оренди, яку позивач визнав.

Суд приймає докази, надані відповідачем, вважає позицію відповідача обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 01.10.2006р., суд зазначає, що на момент розгляду справи договір не є укладеним, оскільки однією з істотних умов договору є дата його укладання, тому провадження в цій частині підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись п. 1.1. ст.. 80, ст.ст.  82-85 ГПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

1.          Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди від 01.10.2006р., укладеного між СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2

2.          В решті позову відмовити.

 

Рішення підписано 30 червня 2006р.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

 

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація