Справа № 11- 624/06                                                      Головуючий у 1 інстанції Сівчук А.Є.

Ст.307 ч.2, 310 ч.2 КК України                                                            Доповідач Оксентюк В.Н.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

28 листопада   2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Оксентюка В.Н.,

суддів Пазюка О.С., Опейди В.О.

з участю прокурора Редька П.П.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року, яким ОСОБА_2, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий 25 лютого 2003 року Луцьким міським судом за ст.185 ч. З, 71 КК України до 3 (трьох) років і шести місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на один рік один місяць і сім днів 10 червня 2005 року згідно постанови Володимирецького районного суду від 27 травня 2005 року, -

- засудженого за ч. 1 ст. 307 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування засудженому визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 26.02.2003 року - 6 (шість) місяців позбавлення волі, остаточно до відбування засудженому ОСОБА_2 визначено 5 (п'ять) років і шість місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - утримання під вартою.

Термін відбування покарання визначено з часу затримання - з 1 серпня 2006 року.

Речові докази - пакети з амфетаміном постановлено знищити, гроші, які використовувались для оперативної закупівлі амфетаміну повернуті за принадлежністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 837 грн. 77 коп. судових витрат за проведення фізико-хімічних експертиз.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджений за те, що в невстановлений досудовим слідством час та в невстановленої особи придбав з метою збуту та зберігав з цією ж метою, у своїй квартирі АДРЕСА_1 речовини, які містять у своєму складі психотропну речовину - амфетамін. 7 березня 2006 року він, з метою збуту незаконно перевіз один пакетик психотропної речовини на проспект Відродження в м. Луцьку, де збув її громадянину ОСОБА_3 за 300 гривень.

Він же, 29 травня 2006 року, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту, незаконно переніс п'ять пакетиків речовини, яка містила в своєму складі психотропну речовину - амфетамін загальною масою 0,1342 г , з місця свого проживання АДРЕСА_2, де біля магазину «Кооператор» збув її громадянину ОСОБА_3 за 300 гривень.

Він же, 26 червня 2006 року повторно, з корисливих мотивів, аналогічним способом, АДРЕСА_2 незаконно збув громадянину ОСОБА_3 за 300 грн. п'ять пакетиків речовини, яка містила психотропну речовину - амфетамін загальною масою 1,5340 г .

В поданій апеляції засуджений посилається на те, що досудове слідство проводилось упереджено, що призвело до необ'єктивного розгляду справи в суді першої інстанції.

В доповненні до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_2 вказав, що психотропні речовини ОСОБА_5 (по справі ОСОБА_3) продавав на прохання останнього та із-за співчуття до нього.

Вважає, що він вчинив продовжуваний злочин, прохає його дії перекваліфікувати з ч. 2 ст. 307 на ч. 1 ст. 307 КК України. При обранні міри покарання врахувати його щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, позитивні характеристики.

В запереченні на апеляцію помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Вважає, що міра покарання засудженому призначена правильно, з врахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України. Судом врахована суспільна небезпечність та тяжкість вчинених злочинів, дані про особу, пом'якшуючі вину обставини.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, засудженого та його захисника, які апеляцію підтримали, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 365 КПК України в апеляційному порядку не можуть бути перевірені висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог частини першої ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази в суді першої інстанції не досліджувались.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи засуджений ОСОБА_2, при розгляді справи в суді першої інстанції повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 1 та ст. 307 ч. 2 КК України та у вчиненому щиро розкаювався.

(а.с. 204-208)

Учасники судового процесу, в тому числі і засуджений, визнали за недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд першої інстанції з'ясував у сторін чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив наслідки такого розгляду.

Тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити ті обставини справи, які відповідно до ст. 299 КПК України не досліджувались в суді першої інстанції і на які посилається в доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_2.

При обранні міри покарання суд врахував суспільну небезпечність та тяжкість вчинених злочинів, особу засудженого, який вчинив злочини в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Луцького міського суду від 25.02.2003 року, пом'якшуючі його вину обставини, в тому числі і ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений.

За сукупністю злочинів суд обрав шляхом поглинення покарання, передбачене санкцією статті за більш важкий злочин, а за сукупністю вироків лиш частково приєднав невідбуте покарання за вироком Луцького міського суду від 25 лютого 2003 року.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, є необхідне і достатнє для виправлення та перевиховання засудженого та запобігання вчинення ним злочинів в майбутньому.

Підстав для пом'якшення вироку колегія суддів судової палати не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.

Головуючий   Оксентюк В.Н. Судді    Пазюк B.C., Опейда В.О.

В.Н. Оксентюк

Оригіналу відповідає: Суддя апеляційного суду

Волинської області