Справа №22-2822                             Головуючий у першій інстанції Стальніков В.М.

Категорія 19,23                                  Доповідач  ЧернишТ.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:

головуючого- судді Кривохижі В.І., суддів Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі  Тітенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду від 18 вересня 2006 року,

встановила:

22 травня 2006 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що ввечері 17 листопада 2005 року на вулиці м. Новоукраїнка відповідач умисне поранив вистрілом з рушниці належну йому, позивачу, собаку породи «німецька вівчарка», яка була зареєстрована в Національній племінній книзі собак України і в книзі плідників відділення КСУК у м. Кіровограді, приймала участь у виставках та змаганнях. Посилаючись на те, що в результаті поранення собака втратила племінну здібність, знята з племінного огляду та усунута від участі в змаганнях і виставках, позивач просив стягнути з ОСОБА_1. 5000 грн. вартості собаки, 250 грн. витрат на її лікування та 1700 грн. на відшкодування заподіяної неправомірними діями відповідача моральної шкоди, що проявилась в моральних стражданнях, погіршені стану здоров»я.

Рішенням Новоукраїнського районного суду від 18 вересня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача 5000 грн. на відшкодування вартості собаки, 39 грн.70 коп. витрат на її лікування, 500 грн. моральної шкоди та 98 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і в позові відмовити. Зазначав, зокрема, що висновок суду не відповідає обставинам справи, грунтується на сумнівних доказах; свою причетність до поранення собаки заперечував.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення відповідача та його представника, які доводи апеляційної скарги повністю підтримали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду-скасуванню з таких підстав.

За загальними  підставами  цивільно-правової відповідальності  за заподіяну шкоду, визначеними ст. 1166, 1167 ЦК України та відповідно до роз»яснень Пленуму

2

Верховного Суду України, викладених у пунктах 2,3 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ( з наступними змінами), шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.

Згідно вимог ст. 114 ЦПК України суд при ухваленні рішення повинен з»ясувати, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд вважав встановленим, що пораненням собаки його власнику-позивачу ОСОБА_2. було заподіяно майнові збитки та моральну шкоду, і обов»язок по її відшкодуванню поклав на ОСОБА_1., визнавши, що той 17 листопада 2005 року приблизно о 22 год. за обставин, на які посилався позивач, вистрілом з рушниці умисно поранив собаку.

Однак такий висновок не можна визнати обгрунтованим, оскільки суд дійшов його без всебічного з»ясування фактичних обставин справи, визначення відповідно до них правовідносин, належної оцінки доказів та доводів сторін.

Докази, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, і якими суд обґрунтовував висновок про їх задоволення , не можна визнати такими, що з достовірністю підтверджують факт вогнепального поранення собаки саме ОСОБА_1. Очевидців події, як зазначено в рішенні, суд не встановив. Лише дружина позивача ОСОБА_3. стверджувала, що ввечері 17 листопада 2006 року до неї приходив відповідач з рушницею в руках і зізнався в тому, що підстрелив собаку, погрожував вбити і іншу. Проте свідок Плохінов В.І., допитаний за клопотанням позивача, підтверджуючи, що того вечора телефонував до ОСОБА_4. на прохання ОСОБА_1., пояснював, що рушниці в того не бачив. Інших переконливих доказів на підтвердження неправомірних дій відповідача та безпосереднього причинного зв»язку їх з заподіянням шкоди позивач не надав. Не містять їх і матеріали справи. Позивач визнавав, що в порушенні кримінальної справи за його заявою від 19 листопада 2005 року про незаконне зберігання ОСОБА_1. вогнепальної зброї та стрілянину в населеному пункті було відмовлено за відсутністю складу злочину.

Покладене в основу рішення твердження про доведеність вини ОСОБА_1. в пораненні собаки і, як наслідок, заподіянні шкоди ОСОБА_2. суд мотивував, зокрема, і тим, що відповідач в судовому засіданні 30 серпня визнавав цей факт, а в подальшому його заперечував з метою уникнути відповідальності. Між тим, в протоколі судового засідання від 30 серпня такі пояснення ОСОБА_1. відсутні, що не спростовує доводів останнього про те, що він не визнавав своєї причетності до поранення собаки, який, як підтверджено рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2006 року, напередодні, тобто 16 листопада 2005р. знищив в дворі його господарства кілька голів домашньої птиці. Цей факт встановлений рішеннями Новоукраїнського районного суду від 24 березня та апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2006 року, якими частково задоволений позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди(а.с.55).

За таких обставин висновок суду про наявність правових підстав для покладення відповідальності за майнову та моральну шкоду на ОСОБА_1. є помилковим. З огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено

з

порушення норм матеріального та процесуального права і це призвело до неправильного її вирішення , ухвалене в справі рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_2. слід відмовити за недоведеністю вини відповідача в заподіянні шкоди за обставин, якими обґрунтовувались позовні вимоги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не вирішував клопотання про відвід судді, відмовив в своєчасному ознайомленні з протоколом судового засідання, безпідставні, не грунтуються на доказах. Протокол судового засідання не містить даних про заявлений відповідачем відвід, зауваження на протокол не подавались.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія судців

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2006 року скасувати. ОСОБА_2 відмовити у позові до ОСОБА_1  про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді