Справа № 22-ц - 5572/2006 p.                                                  Головуючий 1 інст. Фатєєва Н.І.

Категорія право власності на земельну ділянку                     Доповідач                  Луспеник Д.Д.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 р.

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого    -    судді Луспеника Д.Д.,

суддів                 -                Яцини В.Б., Швецової Л.А.,

при секретарі    -                Шевченко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Харківська міська рада, Харківська регіональна філія державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельним ресурсам" про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановила:

У лютому 2006 р. громадянин РФ ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом.

Позивач зазначав, що є власником будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом відповідно до свідоцтва про право власності від 8.11.2005 р. після смерті своєї сестри ОСОБА_4. Ще до своєї смерті його сестра ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до місцевої влади з питання про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та службових будівель, однак 2.02.2005 р. вона померла, не отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку. Пізніше він узнав, що рішенням Харківської міської ради від 27.04.2005 р. прийнято рішення про передачу його сестрі у приватну власність вказаної земельної ділянки.

У зв'язку з відсутністю на ім'я його сестри вказаного державного акту, він позбавлений можливості оформити своє право власності в порядку спадкування на вказану земельну діяльну, що входить у спадкову масу, хоча прийняв спадщину.

Позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 720.5 кв.м., по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом та витребувати з Харківської міської ради державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я його сестри, для того, щоб він міг успадкувати землю.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідачі до суду не з'явилися, надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності із визнанням позову. Треті особи позов не визнали, пояснивши, що позивач не має права на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки при житті це право не оформила спадкодавець, яка не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку, тому зазначене майно не може входити до складу спадщини.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2006 р. у задоволенні позову відмолено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, зазначивши, що суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, і судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

При цьому посилається на те, що на підставі ст. 81 ЗК України він мас право на власність на землю в порядку прийняття спадщини, оскільки є власником домоволодіння, а спадкодавець стала власником земельної ділянки з моменту прийняття рішення Харківської міської ради про передачу землі їй у власність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1., районний суд виходив з того, що спірна земельна ділянка не увійшла до складу спадщини, оскільки спадкодавець, його сестра, при житті не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме з цього часу виникає право власності на землю, тому позивач має право лише на викуп земельної ділянки або на право користуватися земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда в порядку укладення договору оренди.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки вони зроблені з порушеннями норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Судом встановлено, що позивач пред'явив позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом шляхом витребування у Харківської міської ради державного акту на права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України позов повинен бути пред'явлений до особи, яка порушує, не визнає чи оспорює права особи.

Таким чином, відповідач - це особа, яка, за думкою позивача, порушила, не визнає чи оспорює його суб'єктивне право, свободи чи інтерес, який охороняється законом.

Разом з тим, позивач зазначив у позові відповідачами двох осіб, своїх дітей, як спадкоємців іншої черги, які не порушують, не оспорюють та визнають за ОСОБА_1. право власності на землю, але вони є не суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що право власності за позивачем не визнає саме Харківська міська рада, яка не видає позивачу державний акт на права власності на земельну ділянку і саме до неї також заявлені позовні вимоги про видачу цього акту. Визначені позивачем відповідачі не уповноважені ні визнавати позов, ні видати такий державний акт.'

Районний суд, проводячи попереднє судове засідання, не виконав вимоги ст. ст. 33, 130 ЦПК України, не здійснив заміну неналежного відповідача, не з'ясував питання про склад осіб, які повинні брати участь у справі. При цьому, незалежно від позицій позивача, суд повинен притягти до участі у справі в якості відповідача або співвідповідача осіб, які за нормою матеріального права є суб'єктами спірних правовідносин.

Притягнення до участі у справі певних осіб в якості третіх осіб не замінює обов'язок суду визначитись з належним відповідачем, оскільки за ст. 216 ЦПК України рішення суду повинно стосуватися саме належного відповідача.

Згідно з п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При новому розгляді справи суду слід врахувати все вищевказане, а також вирішиш питання про склад осіб, які беруть участь у справі, встановити характер спірних правовідносин та матеріальний закон, якій їх регулює, визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору і в залежності від з'ясованого ухвалити законне, справедливе і обгрунтоване рішення. При цьому суду слід з'ясувати обставини того, яким чином право власності на землю набувають іноземці, коли виникає право власності на землю, оскільки від встановлення цих фактів залежить вирішення питання про можливість спадкування землі та з'ясувати інші питання, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 5 ч.1 ст. 307, п. 4 ст. 311, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2006 р. скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в

касаційному порядку протягом 2 місяців із дня її проголошення безпосередньо до

Верховного Суду України.