Справа № 22-Ц-6150/ 2006р.
УХВАЛА
16 листопада 2006 року суддя судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області Кіпенко І.С., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, -
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень відмовлено.
На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порядку проведення підготовчих дій встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, а саме: не додані копії заяви, скарги та додані письмові матеріали відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а також державне мито сплачено не в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 295 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пункту 5 розділу XI „Прикінцевих та перехідних положень" ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
В матеріалах справи знаходиться квитанція про сплату позивачкою державного мита. Із квитанції про сплату державного мита вбачається, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги сплачено 1 грн. 70 коп., проте, статтею ст. З п. з Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", встановлено, що ставка державного мита із апеляційних скарг становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, тобто повинна була сплатити державне мито в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 162 грн. При подачі апеляційної скарги на рішення суду ОСОБА_1 повинно було бути сплачено державне мито в розмірі 81 грн.
Крім того, відповідно до ст. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 при подачі апеляційної скарги на судове рішення повинні бути сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі, передбаченому за позовну заяву до суду першої інстанції.
Тобто, при подачі апеляційної скарги на рішення суду ОСОБА_1 повинно було бути сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн. (код 02894131; отримувач: апеляційний суд
Харківської області; р/рахунок 37311006000174; МФО 851011; банк: УДК в Харківській області; вид платежу: інформаційно-технічні послуги)
Як вбачається з матеріалів справи держмито та зазначені витрати зі скарги на рішення суду ОСОБА_1 належним чином сплачені не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, що не оформлена у відповідності з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у випадку несплати суми судового збору, застосовуються правила ст. 121 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк до 04 грудня 2006 року для усунення недоліків.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.