ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2006 р. Справа № 3/138
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді ШАНДАЛЮКА М.П. при секретарі судового засідання Садовській Л.О., розглянувши справу
за позовом : Підприємство споживчої кооперації «Рівненський завод торговельного обладнання»
до відповідача : Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне
про визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю-319 від 20.02.2006 р.
від позивача : Овдійчук О.О. –представники по довіреності
від відповідача : Волков І.М., Бойко О.С. –представники по довіреності
Сторони ознайомлені з правами і обов’язками, передбаченими статтями 27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представники сторін не заявляли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання нечинною вимоги управління Пенсійного фонду України у м.Рівне від 20.02.2006 р. № Ю-319 на сплату недоїмки з страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальну суму 63238,76 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що штрафні санкції та пеня нараховані за період, який охоплювався попередньою перевіркою, і за результатами якої вже були нараховані штрафні санкції, що призвело до повторного застосування штрафних санкцій та пені за одне і те ж порушення і за той же період. Також позивач посилається на неправомірність застосування штрафних санкцій на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який з 01.01.2004 р. не застосовується до цих правовідносин. З підстав, наведених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву. Заперечуючи позовні вимоги посилається на акт перевірки від 16.02.2006 р., на підставі якого прийняті рішення №№ 127, 128, 129 про застосування фінансових санкцій та пені за порушення граничних строків сплати страхувальником страхових внесків. У зв’язку з несплатою страхувальником суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, контролюючим органом пред’явлено позивачу вимогу № Ю-319 від 20.02.2006 р. на сплату боргу в сумі 63238,76 грн. Відповідач вважає правильним застосування штрафних санкцій та пені на підставі Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. З підстав, наведених у запереченнях на позов, просить позовні вимоги відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ПСК “РЗТО” за період з 01.11.2003 р. по 01.12.2005 р., про що складено акт перевірки від 16.02.2006 р.. В акті перевірки відображено, що за перевірений період не встановлено порушень загального фонду оплати праці та інших виплат, на які нараховані страхувальником збір за ставками 32% - 32, 3% та загальних виплат, з яких утримується та нараховується збір у розмірі 1-2 %.
В акті перевірки відображено, що за даними картки особового рахунку за 2004 –2005 роки платник несвоєчасно сплачував страхові внески за період з січня по квітень 2004 р. та квітень-листопад 2005 року та станом на 01.12.2005 р. заборгованість складає 17230,59 грн.
На підставі акта перевірки від 16.02.2006 р. та на підставі пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 518 календарних днів сплати узгодженої суми податкового боргу управлінням Пенсійного фонду України у м.Рівне прийнято рішення № 127 від 17.02.2006 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 35625,70 грн. та пені на суму 6196,96 грн.
Крім того, відповідачем прийняті рішення від 17.02.2006 р. № 128, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 1624,43 грн. та нараховано пеню –186,62 грн., та рішення від 17.02.2006 р. № 129 про застосування штрафу в сумі 1751,49 грн. і пені на суму 622,97 грн. за порушення граничних строків сплати страхових внесків.
Відповідачем прийнято і надіслано позивачу вимогу від 20.02.2006 р. № Ю-319 на сплату боргу в сумі 63238,76 грн., в тому числі, 17230,59 грн. недоїмки з страхових внесків, 39001,62 грн. штрафних санкцій і 7006,55 грн. пені.
Із складених контролюючим органом розрахунків штрафних санкцій, які включені до вимоги № Ю-319, видно, що штрафні санкції на суму 35625,70 грн. і пені –6196,96 грн., згідно рішення № 127 від 17.02.2006 р., застосовані за 518 календарних днів за період 2003-2004 років, а по рішеннях № 128 та № 129 від 17.02.2006 р. штрафні санкції і пеня нараховані за 1 квартал 2004 р. відповідно на суми 1686,62 грн. та 611,94 грн. і за період з 01.04.2005 р. на суми 1689,30 грн. та 197,65 грн. відповідно.
Відповідачем надано суду витяги з картки особового рахунку страхувальника –ПСК “РЗТО” за період з 2003 по 2005 роки, в яких контролюючим органом помісячно фіксувались нараховані страхувальником страхові внески, що підлягали до сплати згідно наданих розрахунків платника, надходження платежів і їх зарахування та суми недоїмки по внесках.
Згідно акту перевірки, за перевіряємий період, відповідачем не було виявлено порушення позивачем законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, - не було нараховано збору та не донараховано фонду оплати праці.
Отже, із даних картки особового рахунку, що ведеться контролюючим органом, відповідачу були відомі факти порушень страхувальником конкретних граничних строків сплати узгоджених сум зобов’язань зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. В акті перевірки також відображено, що за даними картки особового рахунку позивач несвоєчасно сплачував узгоджені суми страхових внесків до Пенсійного фонду.
З матеріалів справи видно, що штрафні санкції та пеня застосовані до платника за 2003-2005 роки, а рішення про їх застосування та вимога на сплату приймалися 17.02.2006 р. та 20.02.2006 р. відповідно.
Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції, можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Оскільки, у підставу для застосування штрафних санкцій і пені відповідач бере дані картки особового рахунку страхувальника, то у контролюючого органу були відомості про прострочення платежів, тобто він виявляв прострочку, однак не застосовував штрафні санкції в шестимісячний строк, що визначений статтею 250 ГК України. Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій є неправомірними, оскільки прийняті всупереч статті 250 ГК України.
Крім того, застосування штрафних санкцій згідно рішення відповідача № 127 від 17.02.2006 р., на підставі пп.17.1.7 ст.17 Закону № 2181-ІІІ суперечить статті 11 Закону України “Про систему оподаткування”, якою визначено, що фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, що здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбаченими законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
На день завершення відповідачем перевірки (акт від 16.02.06 р.) чинним є Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у відповідності з нормами якого застосовуються штрафні санкції.
Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи адміністративний позов не довів правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, що включені до вимоги № Ю-319 від 20.02.2006 р.
Частиною 3 статті 70 КАС України визначено, що докази, які одержані з порушенням Закону судом при вирішенні справи до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги рішення відповідача №№ 127, 128, 129 від 17.02.06р., оскільки штрафні санкції застосовані всупереч вимогам статті 250 ГК України, статті 11 Закону “Про систему оподаткування”, статті 106 Закону № 1058 –ІV.
Отже, відсутні підстави для включення штрафних санкцій на суму 39001,62 грн. та 7006,55 грн. пені до вимоги контролюючого органу від 20.02.2006 р. № Ю –319 про сплату боргу.
Таким чином, вимогу відповідача про сплату боргу від 20.02.06 р. № Ю –319 слід визнати нечинною в частині сплати штрафних санкцій на суму 39001,62 грн. і пені на суму 7006,55 грн.
Щодо сплати недоїмки на суму 17230,59 грн. що включена до оспорюваної вимоги № Ю –319, то позивачем не доведено позовні вимоги в цій частині та не надано суду доказів щодо відсутності у платника недоїмки на зазначену суму.
В акті перевірки від 16 02 2006 р. зафіксовано наявність у позивача заборгованості з страхових внесків, станом на 20.12.2005 р., на суму 17230,59 грн.
Отже, в решті заявлених позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Відповідно до статтей 87, 94 та пп.3 п.3 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України позивачу відшкодовується з державного бюджету судовий збір в сумі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Вимогу про сплату боргу управління Пенсійного фонду України у м.Рівне від 20.02.2006 р. № Ю-319 в частині вимоги про сплату ПСК “РЗТО” штрафних санкцій на суму 39001,62 грн. та пені на суму 7006,55 грн., - визнати нечинною.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Присудити з державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації “рівненський завод торговельного обладнання” (м.Рівне, провулок Робітничий, 1, код ЄДРПОУ 32230438) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Шандалюк М.П.
Постанова підписана "27" червня 2006 р.