1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ__
Справа № 22-ц-1842-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Пономаренко А.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Л оманової Л. О.,
суддів Притуленко О.В.,
Мудрової'В.В.
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі його Ленінського відділення № 4564 до ОСОБА_1 про розірвання договорів і стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 27 червня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року керуючий Ленінського відділення № 4564 ВАТ «Державний ощадний банк України» від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів і стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» 31 серпня 2004 року та 8 вересня 2004 року були укладені кредитні договори, зобов'язання за якими щодо своєчасної сплати платежів відповідачкою неналежно виконувались. Позивач просить суд розірвати зазначені договори та стягнути з відповідачки суму заборгованості, що виникла внаслідок зобов'язань за вказаними договорами. Керуючий Ленінського відділення № 4564 ВАТ «Державний ощадний банк України» також подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки.
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 27 червня 2006 року Ленінським районним судом АР Крим ця заява була задоволена, позов ВАТ «Державний ощадний банк України» був забезпечений - на критий павільйон з продажу сільськогосподарської продукції «Діамант», який знаходиться на території місцевого комунального підприємства «Гермес плюс», за адресою: АДРЕСА_1, накладений арешт.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_1 просить скасувати її, оскільки вважає, що арешт павільйону не є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Крім того, відповідачка вказує на те, що кредитні договори за додатковими договорами забезпечені майном позивачки на загальну суму 300 000 грн., при тому, що ціна позову складає 145 550 грн. 47 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє. Відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно пункту 1 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або в інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» 31 серпня 2004 року та 8 вересня 2004 року були укладені кредитні договори, на забезпечення виконання умов яких між сторонами укладені договори застави рухомого (домашнього) майна ті іпотеки. Як свідчить акт спільної оцінки майна, що передається в заставу позичальника, загальна вартість закладеного майна ОСОБА_1 за вказаними договорами становить 225 157 грн.
Колегія суддів не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що вказаної вартості закладеного майна достатньо для забезпечення позовних вимог, оскільки в судовому засіданні оглянула акт звірки закладеного майна за кредитними договорами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, якій свідчить про відсутність у ОСОБА_1 значної частини цього майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд дійшов правильного висновку щодо можливості накладення арешту на критий павільйон з продажу сільськогосподарської продукції «Діамант», що належить ОСОБА_1 і підстав для скасування ухвали про забезпечення позову не вбачається.
На підставі вказаного і керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 27 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.