апеляційний суд автономної республіки крим

Справа № 22-Ц-1978-Ф/06    Головуючий суду першої інстанції                     Терентьєв A.M.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції      Му дрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді              Притуленко О.В.,

суддів                                     Мудрової В. В.,

Моісеєнко Т.І.

при секретарі                         Бєлоусові Є.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Феодосійської міської ради, про визнання договору дійсним та визнання права власності на житло за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 9 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, дійсним та визнання права власності на вказане житло.

Позов мотивований тим, що на початку 2003 року досяг згоди з відповідачем щодо купівлі-продажу зазначеної квартири, перерахувавши на його ім'я завдаток в сумі 2000 доларів США. Але, оскільки на той момент квартира приватизована не була, сторони домовилися її приватизувати, а потім укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири. Однак, відповідач відмовляється від раніше досягнутих домовленостей, тому ОСОБА_1 просить визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним, а також визнати за ним право власності на цю квартиру.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 9 серпня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що попередня угода була нотаріально посвідчена, сторони домовилися про всі істотні умови договору, а позивач виконав свої зобов'язання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2003 року сторони уклали нотаріально посвідчену угоду про завдаток, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався продати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, останній передав відповідачу завдаток (а.с. 7). Фактично сума завдатку в

розмірі, еквівалентному на момент укладення угоди 2 000 доларам США, 10 600 грн. була передана відповідачу ОСОБА_1   29 грудня 2005 року (а.с. 8). На підставі матеріалів справи судом достовірно встановлено, що на момент укладення угоди про завдаток ОСОБА_2 не був власником спірної квартири (а.с. 14), набувши таке право 26 грудня 2005 року (а.с. 35). До вказаної дати відповідач був наймачем квартири НОМЕР_1 (а.с. 37).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу спірної квартири дійсним, а також для визнання за позивачем права власності на цю квартиру, які ґрунтуються на визначенні правової природи зобов'язання про передачу відповідачу суми, еквівалентної 2 000 доларам США, встановленої судом як аванс. Такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи з того, що сторонами не було укладено договору купівлі-продажу, а відтак немає правових підстав для визнання переданої суми завдатком.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що вищезазначена угода про завдаток, є попередньою угодою з відкладальною умовою не може бути взяте до уваги колегією суддів, оскільки суперечить цивільному законодавству, що діяло, укладена на момент укладення - 28 лютого 2003 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не містить підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі вказаного і керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтями 308 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 9 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.