Справа № 22-ц-6210/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.

Провадження № 22-ц/780/139/13 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

Категорія 45 07.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Волохова Л.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У 2008 році ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі, зареєстрованому 04 лютого 1989 року, ними за спільні кошти було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який було зареєстроване за ОСОБА_2 27.03.2004 року на підставі рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 27.02.2004 року за № 89. Оскільки даний будинок являється об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, позивач просив суд поділити його між ним та відповідачем в рівних частках.

В подальшому позивачем було збільшено розмір позовних вимог та поставлено перед судом питання про поділ в рівних частинах не тільки будинку, а й всього домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку НОМЕР_1 під літ. «А», 1/2 частину госпблоку під літ. «Б», 1/2 частину огорожі № 1-5, 1/2 частину свердловини № 6, 1/2 частину каналізаційної ями № І-ІІ по АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04 лютого 1989 року Палацем реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, актовий запис № 485 (а.с.6).

Під час перебування у шлюбі сторонами придбано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який 27.03.2004 року зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 27.02.2004 року за № 89.

Згідно технічного паспорту від 09.01.2004 року, виданого на ім»я ОСОБА_2 (а.с.147-153), по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок під літ. «А», госпблок під літ. «Б», огородження № 1-5, свердловина №6, каналізаційна яма №І-ІІ.

Крім того, під час перебування в зареєстрованому шлюбі відповідачу ОСОБА_2 рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 313 від 29 липня 1998 року (а.с.124) передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. 08 квітня 2000 року ОСОБА_2 на підставі вищевказаного рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № 313 від 29 липня 1998 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 002307 (а.с.125).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що домоволодіння АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін по справі, оскільки придбане ними за спільні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину домоволодіння, придбаного під час шлюбу з відповідачем, є законним та обґрунтованим, і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 його не спростовують.

Посилання апелянта на те, що судом не було враховано максимальний обсяг спільного майна сторін по справі, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, який справу розглянув в межах позовних вимог, заявлених позивачем. Крім того відповідач ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поділ іншого спільного сумісного майна, яке, на її думку, підлягає поділу, однак в рамках даної справи предметом поділу не було.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

При таких обставинах, коли судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :