Справа № 22-ц-5832/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.

Провадження № 22-ц/780/94/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 26 11.02.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк», назву якого змінено на ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 10-0502/111 КФО, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в тимчасове користування в сумі 420000,00 доларів США строком до 10.09.2008 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом. Відповідно до умов п. 1.2.1 договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору від 22.02.2007 року, який є невід"ємною частиною кредитного договору від 23.09.2005 року, надання кредиту здійснюється з 23 вересня 2005 року по 21.02.2006 року в сумі 420000 доларів США, а з 22 лютого 2007 року по 22 вересня 2010 року в сумі 486507 доларів США з врахуванням розміру максимально припустимої заборгованості за кредитом в сумі 799999,43 доларів США. Кінцевою датою повернення кредиту є 22 вересня 2010 року.

Згідно умов кредитного договору та договору про внесення змін та доповнень № 1 до нього позичальник зобов'язався повернути кредит згідно графіку його погашення до 22.09.2010 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами та пеню на суму прострочених грошових зобов'язань в повному обсязі в строки та в порядку, встановлених кредитним договором та договором про внесення змін та доповнень до нього.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за даним кредитним договором станом на 24.04.2012 року утворилась заборгованість на суму 7831003,45 грн. та неустойка за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 грн., що становить: 3269283,26 грн. - заборгованість по кредиту; 253284,22 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасне повернення кредиту; 1105017,46 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів; 43786,49 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасну сплату процентів; 2484655,24 грн. - пеня у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасне повернення кредиту за кожен день прострочення платежу згідно п. 8.1 кредитного договору; 674976,79 грн. - пеня у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за несвоєчасну сплату процентів за кожен день прострочення платежу згідно п. 8.1 кредитного договору; 13000 грн. - неустойка в сумі 250,00 грн. за кожний випадок порушення зобов'язань.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору, в тому числі щодо вчасного та повного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, 23.09.2005 року між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки із змінами, внесеними до нього сторонами 22.02.2007 року, предметом якого є домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,2148 га, кадастровий номер 3222485901:01:001:007, що розташована за вказаною адресою.

Оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не виконано, то позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, домоволодіння та земельну ділянку, що належать на праві власності ОСОБА_2 і знаходяться за вищевказаною адресою. Реалізувати зазначене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах (аукціонах). Кошти, що будуть отримані внаслідок реалізації предмету іпотеки, звернути на користь позивача в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 10-0502/111 КФО від 23.09.2005 року в розмірі 7831003 грн. 45 коп. та неустойка за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року позов задоволено. В резолютивній частині даного рішення зазначено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 10-0502/111 КФО від 23.09.2005 року звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 10-0502/ ЗФО від 23.09.2005 року, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме на: домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що складається з жилого будинку 1994 р.п. літ. А загальною площею 500,6 кв.м., житловою площею 188,9 кв.м., сараю літ. Б, городу 1-2.; земельну ділянку площею 0,2148 га, кадастровий номер 32248590:01:001:0007, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Реалізувати зазначене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Кошти, що будуть отримані внаслідок реалізації предмета іпотеки, звернути на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №10-0502/111 КФО від 23 вересня 2005 року в розмірі 7831003 грн. 45 коп. та неустойка за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 грн.

У апеляційній скарзі позивач просить змінити резолютивну частину рішення суду та зазначити, що предмет іпотеки належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.02.2012 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину даного домоволодіння та земельної ділянки, які є предметом іпотеки.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки судом першої інстанції не були застосовані наслідки спливу позовної давності та в рішенні не зазначена початкова ціна предмета іпотеки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «ВТБ Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", яка передбачає правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 33 зазначеного закону, яка передбачає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Встановлено, що 23 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк», назву якого змінено на ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 10-0502/111 КФО, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в тимчасове користування в сумі 420000,00 доларів США строком до 10.09.2008 року зі сплатою 13% річних за користування кредитом.

Відповідно до умов п. 1.2.1 договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору від 22.02.2007 року, який є невід"ємною частиною кредитного договору від 23.09.2005 року, надання кредиту здійснюється з 23 вересня 2005 року по 21.02.2006 року в сумі 420000 доларів США, а з 22 лютого 2007 року по 22 вересня 2010 року в сумі 486507 доларів США з врахуванням розміру максимально припустимої заборгованості за кредитом в сумі 799999,43 доларів США. Кінцевою датою повернення кредиту є 22 вересня 2010 року.

Згідно умов кредитного договору та договору про внесення змін та доповнень № 1 до нього позичальник зобов'язався повернути кредит згідно графіку його погашення до 22.09.2010 року, сплатити проценти за користування кредитними коштами та пеню на суму прострочених грошових зобов'язань в повному обсязі в строки та в порядку, встановлених кредитним договором та договором про внесення змін та доповнень до нього.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за даним кредитним договором станом на 24.04.2012 року утворилась заборгованість на суму 7831003,45 грн. та неустойка за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 грн., що становить: 3269283,26 грн. - заборгованість по кредиту; 253284,22 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасне повернення кредиту; 1105017,46 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів; 43786,49 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасну сплату процентів; 2484655,24 грн. - пеня у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості основного боргу за несвоєчасне повернення кредиту за кожен день прострочення платежу згідно п. 8.1 кредитного договору; 674976,79 грн. - пеня у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за несвоєчасну сплату процентів за кожен день прострочення платежу згідно п. 8.1 кредитного договору; 13000 грн. - неустойка в сумі 250,00 грн. за кожний випадок порушення зобов'язань.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору та договору про внесення змін та доповнень № 1 до нього 23.09.2005 року між позивачем та відповідачем укладений договір іпотеки № 10-0502/-ЗФО, а 22.02.2007 року укладено договір про внесення змін до нього, предметом якого є домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,2148 га, кадастровий номер 3222485901:01:001:007, що розташована за вказаною адресою.

Згідно умов п. 1.2 договору про внесення змін до договору іпотеки № 10-0502/-ЗФО від 23.09.2005 року, укладеного між сторонами 22.02.2007 року, який відповідно до п. 3 є невід"ємною частиною договору іпотеки від 23.09.2005 року, іпотекою за цим договором забезпечуються: повне виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору від 23.09.2005 року та договору про внесення змін та доповнень № 1 до нього від 22.02.2007 року, інших додатків та змін до кредитного договору, що будуть укладені протягом строку його дії в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів (комісій) та інших умов, а саме: вчасне та у повному обсязі повернення кредиту, наданого іпотекодавцю на строк з 23 вересня 2005 року по 21.02.2007 року в сумі 420000 доларів США, а на строк з 22 лютого 2007 року по 22 вересня 2010 року в розмірі 799999,43 доларів США на умовах, визначених кредитним договором, з погашенням згідно графіка, що є невід"ємною частиною кредитного договору, та кінцевим терміном повернення 22 вересня 2010 року; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 13,0 відсотків річних; сплати комісій, пені та штрафів в порядку та розмірі, передбаченому умовами кредитного договору; відшкодування збитків, іншої заборгованості за кредитним договором.

Згідно умов п. п. 1.5 та 1.6 договору про внесення змін до договору іпотеки на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку земельну ділянку площею 0,2148 га, кадастровий номер 3222485901:01:001:007 та домоволодіння, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Заставна вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін і становить 5292400 грн.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не звернув уваги на умови договору іпотеки, договору про внесення змін до нього та вимоги частини першої ст. 39 Закону України "Про іпотеку", згідно якої у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, згідно роз'яснень п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК . Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

За наведених обставин, резолютивна частина рішення суду не відповідає вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК, оскільки в ній суд не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині не зазначення судом початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку" та п. 4 ч. ст. 215 ЦПК України і підлягає зміні відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині не застосування судом наслідків спливу позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки згідно договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору та до договору іпотеки від 22 лютого 2007 року кінцевою датою повернення кредиту є 22 вересня 2010 року, а позов пред'явлено 30.05.2012 року.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача про зазначення в резолютивній частині рішення суду про те, що предмет іпотеки належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки остання не була залучена до участі в справі і ці обставини не були предметом дослідження в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ПАТ "ВТБ Банк" судовий збір у розмірі 4830 грн. ( 3220 грн. при пред'явленні позову + 1610 грн. при подачі апеляційної скарги).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2012 року змінити.

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 10-0502/111 КФО від 23.09.2005 року в сумі 7831003 грн. 45 коп. (сім мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча три грн. 45 коп.) та неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 10-0502/ ЗФО від 23.09.2005 року, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що складається з жилого будинку 1994 р.п. літ. А загальною площею 500,6 кв.м., житловою площею 188,9 кв.м., сараю літ. Б, городу 1-2, та на земельну ділянку площею 0,2148 га, кадастровий номер 32248590:01:001:0007, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Реалізувати зазначене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановити 5292400 грн. (п'ять мільйонів двісті дев'яносто дві тисячі чотириста грн.) відповідно до п. 1.6 договору про внесення змін до договору іпотеки від 22 лютого 2007 року.

Кошти, що будуть отримані внаслідок реалізації предмета іпотеки, звернути на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №10-0502/111 КФО від 23 вересня 2005 року в розмірі 7831003 грн. 45 коп. (сім мільйонів вісімсот тридцять одна тисяча три грн. 45 коп.) та неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" судовий збір у розмірі 4830 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять грн.)

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді