Справа № 1-65/11 Головуючий у І інстанції Міхієнкова

Провадження № 11/780/165/13 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.

Категорія 64 11.02.2013

??????????????????????????????

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - судді Сливи Ю.М.,

суддів - Ященко І.Ю., Габрієля В.О.,

за участю:

прокурора - Стаховської Н.О.,

засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з доповненнями засудженого ОСОБА_2, на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року, яким засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Млинок Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч.2 ст.368 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків та функціями представника влади строком на три роки з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання - підполковник податкової міліції.

Цим же вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.

З 4 листопада 2008 року по 23 грудня 2010 року ОСОБА_2 працював на посаді начальника відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції Броварської ОДПІ Київської області, звідки був звільнений у запас за власним бажанням.

Працюючи на займаній посаді, ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займала відповідальне становище, використав у корисних інтересах свої посадові обов'язки та надані владні повноваження, пов'язані з організацією проведення оперативно-розшукових заходів з метою забезпечення виконання завдань по надходженню коштів до бюджету за рахунок зменшення податкового боргу, спрямуванням роботи відділення на виявлення схем ухилення від оподаткування підприємствами-боржниками, організацією роботи по скороченню податкового боргу суб'єктів підприємницької діяльності.

У період приблизно з грудня 2009 року по лютий 2010 року ОСОБА_2 з власної ініціативи, використовуючи своє службове становище та надані йому владні повноваження, прикриваючи свою злочинну діяльність вимогами законів, з метою створення умов для вимагання хабара розпочав збирати інформацію про фінансово-господарську діяльність ПП «Октан», яке займається проектними роботами, архітектурним та будівельним проектуванням, зведенням несучих та огороджуючи конструкцій будівель і споруд, на предмет взаємовідносин з фіктивними підприємствами. Надаючи своїм діям вигляду законності, ОСОБА_2 залучив до перевірки старшого оперуповноваженого відділення примусового стягнення відділу податкової міліції Броварського ОДПІ, ОСОБА_4, з яким протягом вказаного періоду витребували у ПП «Октан» копії документів, які стосувалися фінансово-господарської діяльності цього підприємства, і які в подальшому зберігалися у ОСОБА_2

Отримавши ці документи та будучи достовірно обізнаним у відсутності порушень податкового законодавства з боку ПП «Октан», ОСОБА_2 з метою вимагання хабара у ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, особисто приїздив в офісне приміщення ПП «Октан» з вимогою про надання документів та погрожував ОСОБА_5 створенням негативних наслідків щодо очолюваного ним підприємства, тричі запрошував його до себе для дачі пояснень і приблизно 5-6 разів у телефонному режимі неодноразово викликав директора ПП «Октан» ОСОБА_5, до відділу податкової міліції Броварської ОДПІ для відібрання пояснень. На прохання останнього направити письмове повідомлення про виклик ОСОБА_6, відмовлявся.

20 жовтня 2010 року близько 16.00 години ОСОБА_5 за черговим телефонним викликом ОСОБА_2 приїхав до Броварської ОДПІ. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 неправдиву інформацію щодо наявності у нього достатніх доказів, які вказують на те, що ПП «Октан» має відносини з підприємствами, які мають ознаки фіктивності та яких йому вистачить для ініціювання проведення позапланової документальної перевірки підприємства з питань фінансово-господарської діяльності перед управлінням аудиту Броварської ОДПІ Київської області, за результатами якої до ПП «Октан» будуть застосовані штрафні санкції.

Тоді ж, під час зустрічі, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою вимагання хабара, використовуючи надані йому владні повноваження, своє службове та відповідальне становище, висунув вимогу ОСОБА_5 надати йому 6 000 доларів США, щоб він, як начальник відділення відділу податкової міліції Броварської ОДПІ, не ініціював перед управлінням аудиту Броварської ОДПI Київської області перевірку ПП «Октан», припинив перевірку та повернув всі документи, які стосуються ПП «Октан».

ОСОБА_5, розуміючи всю незаконність дій ОСОБА_2, але не бажаючи настання негативних наслідків для свого підприємства у вигляді проведення позапланової документальної перевірки та можливого нарахування штрафних санкцій, змушений був погодитися на висунуті ОСОБА_2 незаконні вимоги.

27.10.2010 року ОСОБА_2, побоюючись бути викритим у своїй злочинній діяльності, надав усну вказівку своєму підлеглому, ОСОБА_7, який не був обізнаний про його злочинні наміри, зателефонувати із свого мобільного телефону до директора ПП «Октан» ОСОБА_5, викликати його до ОДПІ та підготувати проект фіктивного подання на проведення позапланової документальної перевірки ПП «Октан» з питань фінансово-господарської діяльності, оскільки ОСОБА_5 як директор підприємства, нібито ухилявся від сплати податків шляхом проведення безготівкових операцій із суб'єктами господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності.

У той же день, близько 18.00 год. ОСОБА_5 приїхав до Броварської ОДПІ, де його зустріли ОСОБА_2 і ОСОБА_7 та повели до свого службового кабінету № 303. Там ОСОБА_2, створюючи умови для вимагання хабара, почав переконувати ОСОБА_5 в реальності своїх погроз, на підтвердження яких надав для ознайомлення підготовлений ОСОБА_7 проект документу, в якому містилася інформація про виявлені порушення з боку ПП «Октан» у сфері фінансово-господарської діяльності. Попередивши ОСОБА_5 про відповідальність за виявлені порушення, ОСОБА_2 вивів ОСОБА_5 на подвір'я ОДПІ, де висунув вимогу надати йому хабар у розмірі 6 000 доларів США, встановивши термін - 29.10.2010 року.

У ході розмови, на прохання ОСОБА_5, ОСОБА_2 зменшив суму хабара до 5 000 доларів США і переніс дату отримання на 04.11.2010 рік.

04 листопада 2010 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2, використовуючи своє відповідальне службове становище, користуючись наданими йому владними повноваженнями, біля приміщення Броварської ОДПІ Київської області в м. Бровари по вул. Київська, 286, шляхом вимагання, одержав від ОСОБА_5 за не ініціювання позапланової документальної перевірки ПП «Октан», припинення перевірки та повернення зібраних ним матеріалів відносно ПП «Октан», хабар у розмірі 5 000 доларів США, що згідно курсу НБУ, станом на 04.11.2010р., складає 39 598,5 грн., які ОСОБА_5 поклав у пакет, що приніс із собою. Після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками СБУ і біля нього було вилучено пакет для сміття чорного кольору в якому знаходились грошові кошти в сумі 5 000 доларів США і від якого він, відчувши небезпеку, встиг позбавитися, помітивши працівників СБУ, що наближалися до нього з метою затримання.

На вказаний вирок, захисник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вважає вирок незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою досудового і судового слідства, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. На думку апелянта, суд, всупереч матеріалам досудового та судового слідства, притримуючись позиції державного звинувачення, вважає доведеним той факт, що злочин було закінчено, лишивши поза увагою явні протиріччя в доказах. Ні досудове, ні судове слідство не спромоглося довести закінченість злочину, оскільки належної доказової бази у слідства не було і тому було вирішено відтворити імітацію отримання хабара, а покази свідка ОСОБА_8, який дійсно, безпосередньо, стежив за спілкуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_5, суд проігнорував. Сумнівним є також, залучення в якості свідків, уже під кінець судового слідства, ОСОБА_9 та ОСОБА_19, які були присутні під час затримання серед інших 20-ти осіб, які приймали участь у затриманні і, зокрема, їх покази в судовому засіданні, які були чітко такі, як потрібно для підтвердження обвинувального висновку. До показів ОСОБА_5, суд мав би поставитись критично, оскільки в них існують суперечності, крім цього, відсутні протоколи огляду чи обшуку кабінету ОСОБА_2 та його сейфу, які проводились після огляду місця події, а речовина, яка була виявлена під час хімічної експертизи, проведеної зі змивів рук ОСОБА_2 не є доказом того, що ОСОБА_2 торкався мічених купюр, оскільки він стверджує про контакт з руками ОСОБА_10, на яких знаходилась речовина з купюр, але з пакета в якому знаходились гроші, ймовірних відбитків пальців ОСОБА_2 ніхто не фіксував і ультрафіолетовою лампою не світили ні одяг ні руки засудженого. Відомості про походження грошових коштів, які начебто виступили предметом хабара, в матеріалах справи відсутні, також, ніхто не вказав на походження сміттєвого пакету, в якому були гроші. Окрім цього, апелянт вважає, що при постановлені вироку, суд невірно застосував положення матеріального кримінального права України і хибно кваліфікував дії ОСОБА_2, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище з використанням наданої йому влади, оскільки не було доведено ознак злочину, а саме те, що засуджений займав відповідальне становище, як службова особа, на що суд посилається у вироку неодноразово, а також вважає невірною кваліфікацію дій ОСОБА_2, як отримання хабара. Разом з цим, апелянт стверджує, що кваліфікація дій засудженого, як таких, що пов'язані з вимаганням хабара не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки покази ОСОБА_2 та ОСОБА_5, стосовно того, хто був ініціатором дзвінка є різними і не з'ясованими, а також своїми діями ОСОБА_5 бажав уникнути ймовірної для нього відповідальності. Тому просить вирок скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування.

08 січня 2013 року від засудженого ОСОБА_2 надійшло доповнення до апеляції захисника ОСОБА_3, також доповнення до апеляції захисника ОСОБА_2 подав у судовому засіданні до початку розгляду справи в апеляційному суді. У них засуджений вказує на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, на грубе порушенням кримінально-процесуального законодавства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Засуджений ОСОБА_2 вважає, що судом було бездумно передруковано обвинувальний висновок, доказом чого є невірно зазначений номер його службового кабінету №303, в якому він ніколи не працював, також, суд необґрунтовано визнав та вказав у вироку, що на момент вчинення злочину він являвся службовою особою, яка займала відповідальне становище, а посада, яку він обіймав не віднесена до такої категорії і тому суд хибно кваліфікував його дії, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище з використанням наданої йому влади. Також судом не надано належної оцінки недопустимим речовим доказам, які не можуть бути покладені в основу обвинувачення. Покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_19, також не можуть бути джерелом доказів, оскільки вказані особи є оперативними працівниками СБУ та зацікавленими особами, а їх покази не відповідають дійсним обставинам справи. Окрім цього, суд безпідставно відхилив покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а також необґрунтовано відхилив його клопотання про проведення судово-фоноскопічної та судово-електороннотехнічної експертизи. Також, засуджений вказує, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки працівники прокуратури та СБУ 6-ть годин тримали його без оформлення протоколу та відмовили у наданні захисника. Разом з цим, ОСОБА_2 зазначає, що умисел на скоєння даного злочину відсутній, оскільки він не знав про наявність коштів і в справі не існує жодного доказу про його винність, а навпаки все свідчить про відсутність події злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України та звертає увагу апеляційного суду на те, що на його утриманні перебувають батьки пенсіонери-інваліди похилого віку, а його родина перебуває у тяжкому матеріальному становищі, він має позитивні характеристики з місця проживання та роботи, а також неодноразові заохочення та нагороди, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а перебуваючи у виправній колонії має заохочення за суспільно-корисну працю. Тому засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок суду від 01.04.2011р., підлягає скасуванню, а справа закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.6 КК України (1960р.).

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка просила апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з доповненнями засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення, думку засудженого, який підтримав апеляцію захисника і свої доповнення до неї та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція з доповненнями до неї, до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого у вчиненні злочину за встановлених судом та викладених у вироку обставин, ґрунтуються на доказах, ретельно перевірених під час судового слідства, які отримали належну оцінку.

Так, з показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що з січня 2010 року ОСОБА_2 почав вимагати у нього, як у керівника ПП «Октан», документи пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства. При цьому, посилався на наявність інформації про ознаки фіктивності в діяльності ТОВ «БК Реконструкція» та ТОВ «Енергобудсервіс» з якими співпрацювало ПП «Октан». Частину документів він передав особисто ОСОБА_2, а іншу - надав у ОДПІ. ОСОБА_2 неодноразово запрошував його до ОДПІ, але він відчував неладне та не з'являвся. У жовтні 2010 року ОСОБА_2 у телефонному режимі знову почав вимагати про зустріч. Розуміючи, що це може скінчитись вимаганням хабара, ОСОБА_5 взяв із собою диктофон та записав розмову з ОСОБА_2 При цьому, останній повідомив про наявність компрометуючих матеріалів на ПП «Октан», використання яких потягне за собою негативні наслідки для ОСОБА_5, і почав вимагати хабар у розмірі 6000 доларів США при умові, що він поверне всі вказані матеріали. Згодом у приміщенні ОДПІ засуджений ознайомив його з документом, де було вказано, що ТОВ «БК Реконструкція» та ТОВ «Енергобудсервіс» мають ознаки фіктивності, а ПП «Октан», маючи господарські відносини з ними, ухилялося від сплати податків до бюджету. Він попросив зменшити суму хабара, на що ОСОБА_2 погодився, зменшив її до 5 000 доларів США та встановив дату їх зустрічі 04.11.2010 року. З метою припинення злочинної діяльності ОСОБА_2, він 03.11.2010 року звернувся до СБУ, де наступного дня йому вручили 5000 доларів США, технічні засоби і він пішов на зустріч до засудженого. На подвір'ї ОДПІ ОСОБА_2 повернув йому документи, а він, на вимогу останнього, поклав у пакет для сміття чорного кольору, який засуджений дістав із своєї кишені, 5000 доларів США і вони розійшлись. Згодом ОСОБА_2 було затримано, а неподалік знайшли пакет з грошима.

З показів свідка ОСОБА_7 видно, що за вказівкою ОСОБА_2 він на робочому комп'ютері підготував подання на ім'я начальника ОДПІ про те, що ОСОБА_5 ухиляється від сплати податків шляхом проведення безтоварних операцій із суб'єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності. Згодом ОСОБА_2 викликав ОСОБА_5 та ознайомив останнього зі змістом подання.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_4, ОСОБА_2, у відділенні якого він працював, давав йому вказівку відпрацювати ПП «Октан» на предмет порушення податкового законодавства. У лютому 2010 року разом з ОСОБА_2 вони їздили до м. Козелець Чернігівської області, де здійснили перевірку ТОВ «БК Реконструкція», але ніяких порушень діяльності вказаного товариства не виявили. У січні 2010 року, за вказівкою засудженого він зробив запит до ПП «Октан» про надання копій документів щодо діяльності підприємства та про розрахунки з ТОВ «БК Реконструкція» і ТОВ «Енергобудсервіс». У лютому 2010 року стало достовірно відомо, що ПП «Октан» не мало відносин з товариствами, які мали ознаки фіктивності.

Спостерігаючи за ОСОБА_5 у момент дачі хабара, свідок ОСОБА_12, який у числі інших працівників СБУ вів спостереження за фігурантами даної справи, в ході судового слідства підтвердив, що ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_2 04.11.2010 року приблизно о 15.30 години біля приміщення Броварської ОДПІ. ОСОБА_2 дістав з кишені пакет для сміття чорного кольору, розгорнув і ОСОБА_5 поклав у нього хабар. У який момент засуджений викинув пакет з хабарем він не бачив, так як той зник з його поля зору. Згодом, при огляді місця події в якості спеціаліста бачив, як неподалік від засудженого цей пакет був вилучений слідчим. Аналогічних пакетів у його валізі не було.

Колегія суддів вважає, що суд правильно взяв до уваги вищевказані покази та поклав їх в основу обвинувального вироку, оскільки вони узгоджується з іншими зібраними по справі доказами. У тому числі з показами:

- свідка ОСОБА_13, який підтвердив факт звернення ОСОБА_5 до СБУ з заявою про вимагання у нього хабара;

- свідка ОСОБА_14, який показав, що ОСОБА_2 не доповідав йому, як в.о. начальника податкової міліції ОДПІ, про необхідність проведення оперативно-розшукових заходів щодо діяльності ПП «Октан»;

- свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які підтвердили факт відсутності оперативної інформації щодо незаконної діяльності ПП «Октан»;

- свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_11, які в якості понятих були присутні при затриманні ОСОБА_2 та пояснили, що неподалік від останнього було вилучено пакет для сміття чорного кольору, у якому знаходились 5 000 доларів США.

А також підтверджуються:

- даними запису на диктофоні «Олімпус», які підтверджують факт вимагання ОСОБА_2 у ОСОБА_5 хабара в розмірі 5 000 доларів США. При відтворені запису в ході судового слідства, ОСОБА_2 не заперечував, що на даному записі звучить його голос;

- даними оперативної відеозйомки по факту отримання ОСОБА_2 хабара, яка проводилась ОСОБА_5 із застосуванням оперативних спецзасобів, отриманих ним в установленому законом порядку. Оцінюючи даний доказ у сукупності з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_2, який підтвердив, що на відеозапису міститься його зображення, суд обґрунтовано встановив, що факт передачі хабара дійсно мав місце при обставинах, на які вказували свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_12 Зафіксовані обставини, узгоджуються з даними протоколу огляду місця події і підтверджують факт вилучення з місця події пакету для сміття чорного кольору, у якому виявлені грошові кошти в сумі 5 000 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 50 шт., номери яких співпадають з протоколами їх огляду та вручення;

- протоколом огляду місця події від 04.11.2010 року, з якого видно, що біля ОСОБА_2 у чорному поліетиленовому пакеті для сміття виявлено грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США;

- висновком судово-хімічної експертизи №1702/х від 12.11.2010 року, відповідно до якого на 2-х грошових купюрах, на тампонах зі змивами з кистей рук ОСОБА_2, на чорному поліетиленовому пакеті, виявленому в ході огляду місця події виявлена люмінесцентна спеціальна хімічна речовина для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях жовто-зеленим кольором. Хімічна речовина, якою оброблені грошові купюри має спільну родову належність із речовиною, яка виявлена на тампонах зі змивами з кистей рук ОСОБА_2, а також із хімічною речовиною, виявленою на чорному поліетиленовому пакеті;

- та з іншими зібраними по справі доказами.

Враховуючи викладене, доводи апеляції про відсутність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого злочину, про однобічність і неповноту досудового та судового слідства, про невідповідність фактичних обставин справи встановленим судом висновкам, є безпідставними.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляції про те, що оперативно-технічні заходи щодо ОСОБА_2 проводились без постанови суду та не уповноваженою законом особою.

Як вбачається з матеріалів справи, документування протиправних дій ОСОБА_2 здійснювалось на підставі постанови апеляційного суду м. Києва від 03.11.2010 року (т. 1 а.с. 31; т. 1 а.с. 204-206).

Доводи апеляції про необхідність виключення з обвинувачення ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання ним хабара, є безпідставними.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про вчинення ОСОБА_5, як керівником ПП «Октан», протиправних дій. Вказана обставина підтверджується й показами свідка ОСОБА_4, з яких видно, що під час перевірки ПП «Октан» на предмет порушення податкового законодавства, ніяких порушень діяльності вказаного підприємства не виявлено. Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що у діях ОСОБА_5 не було наміру незаконно уникнути настання для себе негативних наслідків.

Необґрунтованими колегія суддів вважає й доводи апеляції про те, що ОСОБА_2 не був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, відповідно до норм Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України №886/2000 від 13.07.2000 року, структуру ДПС у Київській області, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, а відділення оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції Броварського ОДПІ Київської області (керівником якого був ОСОБА_2.) її структурною одиницею.

Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище є керівники структурних одиниць органів державної влади та управління.

За даних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність кваліфікації дії ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 2 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення злочину), як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара.

Щодо доводів про суворість призначеного покарання, то вони не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який судимостей не має, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також і те, що у вчиненому він не розкаявся.

Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість прийнятого рішення, а також підстав для закриття кримінальної справи апеляційним судом не встановлено, а тому доводи апеляції в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний вирок відповідає вимогам закону, подана апеляція з доповненням до неї задоволенню не підлягають, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 р.), колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з доповненнями засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді:

_____________ ______________ _______________ (Слива Ю.М.) (Ященко І.Ю.) (Габрієль В.О.)