апеляційний суд автономної республіки крим

у м. Феодосії

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого   -

суддів

при секретарі -

Моісеєнко Т.І. Полянської В.О. Іщенка В.І. Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства ..Аква" до ОСОБА_1 та виконавчого комітету Мисовської сільської ради про визнання недійсним державного акту про право приватній власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства „Аква" на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарське риболовецьке приватне підприємство ..Аква" (СРГІП «Аква») звернулось до суду з вказаним позовом и просить визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1. виданий 18 лютого 2002 року Мисовською сільською радою Ленінського району АР Крим ОСОБА_1. на земельну ділянку площею 0,146 га. розташовану в АДРЕСА_1. Також просили усунути перешкоди в здійсненні права користування цією земельною ділянкою, шляхом зобов'язання ОСОБА_1. знести всі самовільно збудовані будівлі і споруди.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 07 червня 2006 року в позові СРПГІ «Аква» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд. Апелянт вважає, що при ухваленні рішення, судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача. пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог СРПП «Аква». суд грунтувався на

відсутності у позивача правових підстав оспорювати виданий Щербині Л.В. Державний

акт на право власності на земельну ділянку, оскільки дійшов висновку, що СРПП

«Аква» не є ні власником, ні користувачем спірної земельної ділянки.

Справа № 22-ц-1692-Ф/06           Головуючий у першій інстанції

Пономаренко Л.В. Суддя-доповідач Полянська В.О.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

З матеріалів справи убачається, що СРПП «Аква» відповідно до п. 1.6 Статуту підприємства (а.с. 10-16), зареєстрованого розпорядженням Ленінською райдержадміністрацією від 04 червня 2004 року № 465, є юридичною особою, створеною в результаті реорганізації сільськогосподарського риболовецького виробничого кооперативу їм. Адмірала Нахімова (СРПК їм. Адмірала Нахімова). шляхом виділення частини сукупних валових активів, та є правопріємником майнових прав і обов'язків СРПК їм. Адмірала Нахімова у відповідних частинах, згідно розділового балансу від 01 липня 2004 року (ах. 17-18).

Відповідно до вимог ст. 115 Цивільного Кодексу України, ст. 140 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» СРПП «Аква» стало власником майна СРПК їм. Адмірала Рахімова, переданого йому по акту прииому-передачі валових активів від 30 червня 2004 року, у вигляді частини майна пайового фонду на суму 324577 грн. і майна та інших цінностей в рахунок погашення зобов'язань на суму 59179,02 грн.

З матеріалів справи убачається, що в колективній власності СРПК їм. Адмірала Нахімова відповідно до. Державного акту НОМЕР_2 від 31 серпня 2000 року знаходилося 413,77 га земель, розташованих на території Ленінського району (а.с. 23-26). На момент розгляду справи власник вказаної земельної ділянки не мінявся: у встановленому законом порядку землі СРПК їм. Адмірала Нахімова не вилучалися, не покупалися, вказаний Державний акт на право колективної власності на землю не оскаржений.

Документи про передачу земельної ділянки від СРПК їм. Адмірала Нахімова на будь яких умовах СРПП «Аква» в матеріалах справи відсутні, не надані вони і в суді апеляційної інстанції. Матеріали справи містять тільки рішення 19 сесії 4 скликання Мисовської сільської ради від 02 вересня 2004 року, яким позивачеві даний дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки площею 7,81 га для представлення в оренду строком на 49 років (ст.27). в яке рішенням 22 сесії 4 скликання Мисовської сільської ради від 25 січня 2005 року внесені зміни про зменшення площі земельної ділянки, що виділяється СРПП «Аква» до 7,0 га.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після отримання його власником або землекористувачем документу, який засвідчує право власності або право постійного користування, або укладення договору оренди. їх державної реєстрації і встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Позивач не підтвердив доказами, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, своє право власності, або право на користування спірною земельною ділянкою.

Вимагати захисту прав на землю, згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, має право власник земельної ділянки або користувач.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розділовий баланс та акт ирийому-передачи від 30 червня 2004 року не є правовстановлюючими документами на земельну ділянку. .

Тому доводи апелянта про те, що він придбав право користування спірною земельною ділянкою на підставі переходу права власності на будівлі, розташовані на цій ділянці, не можуть бути прийняті, як обгрунтовані.

Суд першої інстанції правомірно встановив відсутність у СРПП «Аква» правових підстав для пред'явлення позовних вимог, оскільки воно у встановленому законом порядку (ст. 116 Земельного кодексу України) не є ні власником, ні користувачем спірної земельної ділянки.

Не може судова колегія погодитись з доводами апелянта про те. що Державний акт НОМЕР_1 от 18 лютого 2002 року, виданий ОСОБА_1.. на підставі рішення

з

виконкому Мисовської сільської ради від 22 січня 2002 року № НОМЕР_3 про право приватної власності на землю площею 0,146 га за адресою: АДРЕСА_1 під будівництво та обслуговування жилого будинку, г незаконним.

Згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України, кожна земельна ділянка повинна мати визначені в установленому порядку межи, які визначаються в технічній документації та в натурі ( на місцевості).

З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2002 року у присутності голови Мисовської сільської ради, відповідачки ОСОБА_1. і суміжних землекористувачів земельна ділянку, яка за рішенням виконкому виділена відповідачці, була винесена в натурі. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки, ні СРШІ «Аква» ні СРОК їм. Адмірала Нахімова не є суміжними землекористувачами. Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка ОСОБА_1. була надана з земель Мисовської сільської ради Ленінського району в межах АДРЕСА_1 (а.с. 32. 47). Акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі від 11 лютого 2002 року, виданий ОСОБА_1., суміжні землекористувачі не оспорювали.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апелянта про відсутність у відповідачки технічної документації на земельну ділянку, спростовуються матеріалами справи.

Щодо відмови у задоволенні вимог позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом зобов'язання відповідачки ОСОБА_1. знести самовільно збудовані будівлі, то колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним, оскільки вимагати захисту прав на землю, згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, має право власник земельної ділянки або користувач, яким позивач не являється. Окрім цього, питання про знесення самовільних будівель має право ставити органи місцевого самоврядування, до яких позивач не відноситься.

Не можна прийняти до уваги і доводи апелянта про незаконність державного акту наданого ОСОБА_1. про право власності на земельну ділянку, в зв'язку з незаконністю рішення виконкому Мисовської сільської ради від 22 січня 2002 року № НОМЕР_3 про передачу в приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1. за тих підстав, що питання про надання у власність земельних ділянок с компетенцією сільської ради. Рішенням рішення 5 сесії 22 скликання Мисовської сільської ради від 11 квітня 1997 року виконкому Мисовської сільської ради були делеговані повноваження з організації і проведенню робіт з приватизації земель, що не суперечить положенням ст.З Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) (а.с. 68). Окрім цього, суд першій інстанції правильно вказав у рішенні суду, що питання про визнання даного рішення виконкому недійсним позивачем у судовому порядку заявлено не було.

Судова колегія вважає, що. розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303. 304. 307. 308, 313. 314. 315 ЦПК України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Сільськогосподарського риболовецького приватного підприємства ..Аква" відхилити.

4

Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2006 року, за позовом Сільськогосподарського риболовецького приватною підприємства „Аква" до ОСОБА_1 та виконавчого комітету Мисовської сільської ради про визнання недійсним державного акту про право приватній власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її ирогоію'шення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.