Судове рішення #279499
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_______________

Справа 22-Ц-1506-Ф / 06  Головуючий суду першої інстанції                        Онищенко Т.С.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції         Мудрова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого - судді        Моісеєнко Т.І.

суддів                                  Мудрової В.В.

Мамасуєвої Л.О.

при секретарі          Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 25 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1.   звернувся  до  суду  із  позовом  до  ОСОБА_2.   про  стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги він мотивував тим, що 6 серпня 2005 року о 12 год. 50 хв. Відповідач керуючи

автомобілем ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_1, при виїзді з двору будинку №АДРЕСА_1

у місті Сімферополі припустив зіткнення з автомобілем Ніссан-Максима

державний номер НОМЕР_2, яким він керував під час руху по головній дорозі, чим завдав його

автомобілю значні пошкодження. ОСОБА_2. в добровільному порядку матеріальну шкоду

пов'язану з відновувальним ремонтом його автомобіля не відшкодовує. Також він вважає що

внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральних страждань - він

не може користуватися своїм майном та вчиняти певні дії, внаслідок чого у нього виникла потреба v

додаткових витратах.                                                                                                              

Рішенням  суду  позов  було  задоволено  частково  -  стягнуто  з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 16678 грн

79 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. 00 коп., всього 17678 грн. 79 коп., у решті позову

відмовлено.                                                                                                               

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в який просить його скасувати в частині стягнення матеріального збитку та ухвалити в цій частини нове -про відмову у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому що судом порушені норми матеріального права, також висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом з нього стягнуто не вартість відновувального ремонту автомобіля позивача пошкодженого внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а матеріальна школа відповідно до висновку експерта № НОМЕР_3 від 20.09.2005 року.

Дослідивши матеріали справи, доводи скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленю.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 серпня 2005 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_1, при виїзді з двору будинку №АДРЕСА_1 у місті Сімферополі припустив зіткнення з автомобілем Ніссан-Максима державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1., чим завдав його автомобілю значні пошкодження (а.с.3,20,21-22).

Відповідно до загального правила, встановленого частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичною особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка п завдала.

Частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України містить окрему норму, відповідно до

якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній

правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє

транспортним засобом.                                                                  

Таким чином, належним відповідачем по справі є ОСОБА_2 який керував автомобілем ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_1. на момент ДТП.

 

 

2

Матеріалами справи підтверджено, що вина відповідача ОСОБА_2. у вказаному ДТП встановлена Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22.09.2005 року, яка залишена без змін головою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Тютюнник М.С. від 14.11.2005 року, і відповідно до частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України доказуванню при розгляді даною цивільної справи не підлягає.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № НОМЕР_3 від 20.09.2005 року вартість відновувального ремонту автомобіля Ніссан-Максима, який належить позивачу ОСОБА_3., складає 16678, 79 грн. На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_2. вказану суму, що відповідає вимогам частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.

Стягуючи на користь позивача ОСОБА_3. з ОСОБА_2. 1000 грн. в відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із характеру й обсягу заподіяних позивачу моральних страждань в наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, ступеню вини відповідача і обставини їх заподіяння, з вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта ОСОБА_2. про те, що судом з нього стягнуто не матеріальна шкода, а відповідно до висновку експерта № НОМЕР_3 від 20.09.2005 року - вартість відбудовного ремонту автомобіля позивача. В даному випадку вартість відбудовного ремонту транспортного засобу дорівнює реальним витратам власника транспортного засобу, необхідним для відновлення автомобіля. Таким чином вартість відбудовного ремонту є розміром прямої матеріальної шкоди, заподіяної позивачу.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 303, пункту 1 частини 1 статті 307, 308, 315, 308 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 25 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація