АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-Ц-1543-Ф / 06  Головуючий суду першої інстанції                        Кисельова О.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції         Му дрова В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого - судді                  Моісеєнко Т.І.

суддів                                       Мамасуєва Л. О.

Мудрової В. В.

при секретарі                            Піцик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДАІ м. Феодосії, АР Крим, МРЕВ ДАІ м. Феодосії, УДАІ МВС України в АР Крим про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання МРЕВ ДАІ м. Феодосії зробити певні дії, за апеляційною скаргою Управління ДАІ ГУ МВС України на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2., ДАІ м. Феодосії, МРЕВ ДАІ м. Феодосії, УДАІ МВС України В АР Крим про визнання права власності на автомашину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 травня 2005 року вона купила в ОСОБА_2. за 1800 доларів США автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску. У зв'язку з відсутністю коштів на переоформлення автомашини в МРЕВ ДАІ (зняття з обліку за місцем реєстрації і постановки на облік у м. Феодосії), за домовленістю з ОСОБА_2., було вирішено, що він оформить довіреність з правом володіння і розпорядження вказаною автомашиною. В подальшому, при наявності коштів, вона мала намір самостійно зняти автомашину з обліку в МРЕВ ДАІ м. Бровари, Київської області, де вона, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу стояла на обліку.

19 травня 2005 року, знаходячись у м. Носівка, Чернігівської області, ОСОБА_2. представив державному нотаріусу Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого МРЕВ ДАІ м. Бровари, Київської області 10 березня 1993 року на зазначену автомашину. На підставі вказаного документу державний нотаріус Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А. нотаріально засвідчила довіреність НОМЕР_5 від імені ОСОБА_2. на її ім'я на вказану автомашину з правом володіння і розпорядження транспортним засобом, про що в книзі реєстрації нотаріальних дій зроблено запис за № НОМЕР_6. Після оформлення довіреність у нотаріуса, вона в присутності ОСОБА_3, передала ОСОБА_2. гроші у сумі 1800 доларів США, а він передав їй довіреність на автомашину, ключі від неї та автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1. Після цього вона попросила ОСОБА_2. щоб він оформив довіреність на вказану автомашину, без права розпорядження, на її чоловіка ОСОБА_4 та його компаньйона по роботі ОСОБА_5, для спільного використання автомашини в їхній роботі, а також на ОСОБА_3., щоб він дану автомашину перегнав до м. Феодосії і передав її чоловіку -ОСОБА_4., оскільки вона була зайняття по роботі і вимушена була виїхати до м. Київ. У зв'язку з цим державний нотаріус Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А. нотаріально засвідчила довіреність НОМЕР_7 від імені ОСОБА_2. на ОСОБА_4., ОСОБА_3. ОСОБА_5., на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, із правом керування, без права розпорядження даним транспортним засобом, про що в книзі реєстрації нотаріальних дій був зроблений запис № НОМЕР_8. Після оформлення всіх документів і розрахунку з ОСОБА_2., вона виїхала в м. Київ, а

ОСОБА_3., на зазначеній автомашині виїхав у м. Феодосію, де він передав цю автомашину її чоловіку ОСОБА_4.

28 жовтня 2005 року, її чоловік - ОСОБА_4. був зупинений співробітниками ДАІ. При перевірці автомашини і документів на неї, співробітник ДАІ виявив, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого МРЕВ ДАІ м. Бровари, Київської області 10 березня 1993 року на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, є підробленим. Зазначену автомашину, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, довіреність НОМЕР_5 від 19 травня 2005 року, довіреність НОМЕР_7 від 19 травня 2005 року співробітниками ДАІ були вилучені у ОСОБА_4. По даному факту проводиться перевірка. Автомашина поставлена на штрафну площадку ДАІ м. Феодосія, АР Крим, де і знаходиться і на даний час.

Вважає, що вона і ОСОБА_2. фактично уклали договір купівлі-продажу автомашини «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1. Вона цілком розрахувалася з відповідачем, передавши йому за автомашину гроші у сумі 1800 доларів США. Хоча сам договір купівлі-продажу оформлений не був, однак було нотаріально оформлено на її ім'я довіреність НОМЕР_5 від 19 травня 2005 року, в якому ОСОБА_2. давав їй право користуватися і розпоряджатися зазначеним автомобілем. ОСОБА_2. представив державному нотаріусу Гринь Л.А. свідоцтво про реєстрацію засобу НОМЕР_4 на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, на підставі якого були оформлені довіреності. Ні у нотаріуса, ні в неї, ні в її чоловіка ОСОБА_4. не виникли сумніви з приводу дійсності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1. Також ніхто з них не зміг визначити фіктивність свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу, тому що не мають спеціальні пізнання в цьому. Вона є добросовісним набувачем автомашини та має законне право володіти, користуватися і розпоряджатися даною автомашиною. Однак її права були порушені у зв'язку з вилученням у неї даної автомашини співробітниками ДАІ.

ОСОБА_2 не претендує і не пред'являє свої права на зазначену автомашину, тому що одержав від неї гроші як оплату за автомашину. За даними перевірки ДАІ МВС України автомашина «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску, у державному розшуку і розшуку Інтерполу, як викрадена, не значиться. Автомашина не вийшла з чогось володіння не законно, ніхто на неї ніяких прав не пред'являє. У зв'язку з цим відсутні причини та умови вилучення з її володіння автомашини. Просить визнати за неї права власності на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску. Зобов'язати посадових осіб ДАІ м. Феодосії, АР Крим видати їй зі штрафної площадки ДАІ м. Феодосії вказану автомашину, без оплати за її перебування там. Зобов'язати посадових осіб МРЕВ ДАІ м. Феодосії поставити на облік у МРЕВ ДАІ м. Феодосія зазначену автомашину, також вона просила зареєструвавши її на своє ім'я.

Рішенням суду позов було задоволено повністю - визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску, зобов'язано ДАІ м. Феодосії, АР Крим видати ОСОБА_1. зі штрафної площадки тимчасового утримання ДАІ м. Феодосії вказану автомашину, також зобов'язано МРЕВ ДАІ м. Феодосії АР Крим поставити на облік у МРЕВ ДАІ м. Феодосії АР Крим вказаний автомобіль.

Не погодившись з вказаним рішенням суду Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим подало апеляційну скаргу, в який просить скасувати його та ухвалите нове, про відмову у задоволені позову. Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом при ухвалені рішення невірно застосовані норми матеріального права, також апелянт посилається на то, що визнавши право власності за позивачем на зазначений автомобіль, суд не розглянув питання про визнання дійсною угоди купівлі-продажу даного автотранспортного засобу між позивачем та ОСОБА_2..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної                   

скарги, пояснення представників позивача, представника УДАІ МВС України в АР Крим,                                    

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційний скарги.   

Суд ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ДАІ м. Феодосії, АР Крим, МРЕВ ДАІ м. Феодосії, УДАІ МВС України в АР Крим про визнання права власності на автомобіль виходив з того, що машина «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску в державному розшуку і розшуку Інтерполу не значиться, власника цього автомобілю не надається можливим встановити і відповідно до положень Цивільного кодексу України, однією з підстав права власності є набуття такого права добросовісним набувачем, також що згідно статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Однак з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. придбала за довіреністю в ОСОБА_2. за 1800 доларів США автомашину OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску, про що свідчить розписка (а.с. 13). Вказану автомашину вона придбала на ринку в м. Ніжин в Черніговської області, що випливає з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та заяви ОСОБА_3. (а.с. 11, 12). При цьому зазначена автомашина в установленому порядку не була переоформлена на позивача, у зв'язку з відсутністю коштів у неї, що слідує з пояснень позивача та пояснень свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_4. (а.с. 12, 37). Крім того, нотаріус нотаріально засвідчила довіреність НОМЕР_7 від імені ОСОБА_2. на ОСОБА_4., ОСОБА_3. ОСОБА_5., на автомашину «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, із правом керування, без права розпорядження даним транспортним засобом, про що в книзі реєстрації нотаріальних дій був зроблений запис № НОМЕР_8 (а.с. 6).

Судом також встановлено, що 31 жовтня 2005 року при проведені нагляду за дорожнім рухом по вул. Керченське шосе в м. Феодосія АР Крим інспектором спеціального підрозділу «Кобра» при МВД України було зупинено автомобіль «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску під управлінням ОСОБА_1. При перевірці вказаної автомашини і документів на неї, виник сумнів достовірності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого МРЕВ ДАІ м. Бровари, Київської області 10 березня 1993 року на зазначену автомашину. Вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було вилучено та направлено на перевірку. Відносно позивача в порушені кримінальної справи за ознаками статті 289 Кримінального кодексу України було відмовлено.

З постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», випливає, що реєстрація транспортних засобів скасовується в разі встановлення факту, що документи, які посвідчують особу власника, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним, є фіктивними чи підробленими. Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. У пункті 2 розділу II «Прикенцеві положення» Закону України від 7 грудня 2000 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в України» (зі змінами, внесеними законами від 13 вересня 2001 року та 15 листопада 2001 року) визначено, що автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України.

В матеріалах справи відсутні докази сплати передбачених законодавством податків та зборів за везення автомобіля «OPEL-Corsa», державний № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, 1990 року випуску на територію України.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений автомобіль не знаходиться у державному розшуку і розшуку Інтерполу. З матеріалів справи випливає, що встановити власника вказаного автомобіля не представляється можливим, так як по номерам вузлів агрегату, зазначений автомобіль зареєстрованим на території України не значиться. У суді першої інстанції не було доведено, що ОСОБА_2. є власником зазначеного автомобіля. Тобто відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, на підставі статті 658 Цивільного кодексу України, Закону України від 7 грудня 2000 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в України», постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», керуючись частинами 1 та 5 статті 88, статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління ДАІ ГУ МВС України задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 квітня 2006 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання МРЕВ ДАІ м. Феодосії зробити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 90 (дев'яносто)грн. 90 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Апеляційного суду АР Крим (банк - Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, р/р №37313011000322, ЗКПО 05383075) в сумі 30 (тридцять) грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.