Справа № 1023/704/12 Головуючий у І інстанції Орел А.С

Провадження № 22-ц/780/165/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 4 14.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду від 3 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення грошової компенсації вартості частки майна, що є об'єктом права спільної часткової власності, -

встановла:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості його частки майна, що є об'єктом права спільної часткової власності. Позов обгрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 лютого 2010 року він є власником 3/10 частин трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1. Власниками іншої частини квартири є відповідач ОСОБА_3 та його неповнолітня дочка ОСОБА_4, які створюють йому перешкоди у користуванні квартирою. Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 грошову компенсації вартості частки в сумі 77671 грн., визначену на підставі Звіту ТОВ "Влата ріелтер" про проведену оцінку станом на 15.04.2012 року.

Рішенням Славутицького міського суду від 3 липня 2012 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 лютого 2010 року ОСОБА_2 купив 3/10 частки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 22,1 кв. м., житловою площею 12,4 кв.м.

Право власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу зареєстроване ВП "Бюро технічної інвентаризації" КП "Агентство з розвитку бізнесу м. Славутича" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 лютого 2010 року.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.08.2007 р., виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради згідно з розпорядженням від 14.08.2007 року № 431, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності по 35/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано ВП "Бюро технічної інвентаризації" в електронному реєстрі прав власності 12 серпня 2007 року.

За змістом довідки ф. З про місце проживання від 23.04.2012 р. у спірній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (колишній наймач).

У відповідності до Звіту про проведення оцінки вартості приміщення квартири АДРЕСА_1 від 17 квітня 2012 року ринкова вартість частини приміщення трикімнатної квартири загальною площею 22,12 кв.м. становить 77671 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації вартості його частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, лише до одного з двох інших співвласників, а саме з відповідача ОСОБА_3 Інший співласник квартири ОСОБА_4 зазначена у позовній заяві третьою особою.

Частиною 2 ст. 364 ЦК України, на підставі якої заявлено позов, не передбачене право на одержання грошової компенсації частки майна лише від одного з кількох інших співвласників.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, пред'явленого до одного із співвласників.

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_4 є неповнолітньою дочкою відповідача ОСОБА_3, який несе відповідальність щодо захисту прав і інтересів дочки.

Проте, у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження того, що ОСОБА_4 є неповнолітньою дочкою ОСОБА_3.

За таких обставин суд не мав підстав вирішувати питання про стягнення грошової компенсації лише з ОСОБА_3.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Славутицького міського суду від 3 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді