УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №11/796/339/2013 Головуючий у першій інстанції - Новак А.В.

Категорія ст. 352 КПК України Доповідач - Бєлан Н.О.

ПОСТАНОВА

14 лютого 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Бєлан Н.О., провівши з участю прокурора Ємця А.А. попередній розгляд кримінальної справи стосовно ОСОБА_3,-

встановила:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Справа до апеляційної інстанції надійшла до розгляду за апеляцією прокурора Збаравської Н.В., яка брала участь у судовому розгляді справи, та захисника ОСОБА_5

Проте вона не може бути розглянута у призначений день місцевим судом - 18 лютого 2013 року о 10 год. 25 хв. з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 350 КПК України (в редакції 1960 р.) в апеляції належить зазначити конкретні порушення закону, які є підставою для скасування або зміни судового рішення, та сформулювати прохання з урахуванням того, які рішення вправі ухвалити апеляційний суд.

Також апелянт повинен навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Проте ці вимоги закону апелянтами не виконані, навіть при тому, що відповідною постановою судді, ухваленою у порядку, визначеному ст. 352 КПК України (в редакції 1960 р.), головуючим у справі зверталась на це увага.

Так, за проханням прокурора, справу належить направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, проте які у мотивувальній частині апеляції він не конкретизує, а замість цього зазначає, що доведеність вини засудженого за встановленими фактичними обставинами та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 2 КК України сумніву у нього не викликають (а.с. 75 т. 6).

Разом з тим, одночасно, апелянт посилається на те, що при винесенні вироку судом не в повній мірі проведено судове слідство, бо не допитані всі свідки в справі, але як це вплинуло на законність і обґрунтованість вироку, будь-які аргументи з приводу цього не наводить.

Крім того, прокурор акцентує увагу, що при призначенні покарання суд дійшов неправильного висновку про те, що для виправлення засудженого необхідне реальне виконання покарання, але також не наводить будь-яке мотивування.

Отже, апеляція прокурора є суперечливою, неясною та невизначеною, тому при її складанні ним не виконані вимоги ст. 350 КПК України (в редакції 1960 р.).

Такі ж недоліки містить апеляція й захисника ОСОБА_5, який просить апеляційний суд вирок районного суду скасувати та постановити свій вирок, яким виправдати ОСОБА_3 за недоведеністю його вини у вчиненому злочині, при тому, що відповідно до ст. 366 КПК України (в редакції 1960р.) чітко зазначені рішення, які може прийняти апеляційний суд в результаті розгляду справи, тобто висловлює прохання, яке відповідно до закону апеляційний суд не вправі ухвалити.

Зазначені недоліки апеляцій є суттєвими, бо заважають визначити їх межі розгляду та прийняти законне рішення.

Заслухавши думку прокурора Ємця А.А. про неприйнятність апеляцій з таким змістом до розгляду їх апеляційним судом та повернення справи з цих підстав до місцевого суду відповідно до вимог ст. 359 ч.2 п.4 КПК України (в редакції 1960 р.), перевіривши справу в частині підготовки її до апеляційного розгляду, керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України ( в редакції 1960 р.),-

Постановила:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 повернути до Голосіївського районного суду м. Києва для виконання вимог, передбачених ст. 352 КПК України (в редакції 1960р.).

Суддя Апеляційного суду

міста Києва    Н.О. Бєлан