^УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2006 року                                                                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                          судді ДОРЧИНЕЦЬ С.Г.

суддів                                                    КОНДОРА Р.Ю., ЛІЗАНЦЯ П.М.

за участю прокурора                          КУРАХАЮ.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засу­дженого ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської об­ласті від 12(вересня 2006 р.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, судимо­го: 23-02.2001 р. Мукачівським міським судом Закарпатської обл. за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 р.) із застосуванням ст.ст. 44, 45 КК України (i960 р.) до 2-х років позбавлення волі умовно з і-річним іспитовим строком без сплати штра­фу; 25.06.2001 р. тим же судом за ст. 8і ч. з, ст. 140 ч. 2 КК України (i960 р.) із застосуванням ст.ст. 42, 43 КК України (i960 р.) до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, Ухвалою Верховного Суду України від 27-11.2001 р. вирок пом'якшено, за ст. 185 ч. з, ст. 185 ч. 2 КК України (2001 р.) із застосуванням ст.ст. 42, 43 КК України (1960 р.) призначено покарання у ви­гляді з-х років 6-ти місяців позбавлення волі; 03.10.2005 р. Мукачівським міськрайонним судом за ст. і86 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4-х років позбавлення волі та із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з з-річним іспитовим строком; 06.06.200б р. тим же судом за ст. 122 ч. і, ст. 185 ч. з, ст. 15 ч. з ст. 185 ч. з КК України із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України до 4-х років 1-го місяця позба­влення волі,

засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до 2-х років позбавлення волі.. На підстав ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від оо.о6.200б р. - 2 роки 5 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено покарання у вигляді 4-х років 5-ти місяців позбавлення волі; ухвалено: запобіжний захід до набуття вироком законної сили залишити ОСОБА_1 у вигляді взяття під варту; строк відбування покарання засудженому рахувати з 30.06.2006 p.; речові докази: деревообробний верстак БДС-250 „Універсал', зварюва­льний апарат залишити потерпілому ОСОБА_2.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 28.05.2006 p., близько 23⁰⁰ к.ч., через паркан будинку АДРЕСА_2 зайшов на його по­двір'я, звідки повторно, умисно, таємно скоїв крадіжку належних ОСОБА_2 ужива­них деревообробного верстака БДС-250 „Універсал", вартістю 630,00 грн., та саморо­бного зварювального апарата, вартістю1,00 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 631,00 грн.

Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфі­кації злочину, ставить в апеляції та доповненні до неї питання про скарання вироку з пом'якшенням призначеного йому покарання в допустимих законом межах, моти­вуючи прохання вчиненням злочину внаслідок важких матеріальних обставин сім'ї.

Справа № 11-735/2006 р.

Категороія 11-а

Головуючий у 1-й інстанції ФЕЄР І.С. Доповідач КОНДОР Р.Ю.

Вказує також на незаконність зазначення у вироку як обставини, що обтяжує пока­рання, повторності, рецидиву, оскільки така кваліфікуючою ознакою вчиненого ним злочину.

Заслухавши доповідь судці, промову прокурора, який вважає апеляцію необ-ґрунтованою і просить залишити її без задоволення, а вирок, що є законним і обґрун­тованим - без зміни, обговоривши доводи апеляції та перевіривши у її межах матері­али справи, суд приходить до наступного.

Засуджений ОСОБА_1 протягом усього часу провадження в справі свою вину у вчиненні даного злочину визнавав повністю та давав відповідні показання (а.с. 39^_ 40, 87-88, 133-137.)- Фактичні обставини справи стверджуються також протоколами огляду місця події, предметів, відтворення обстановки і обставин події ( а.с. 3^_7, 20-26, 48-55) іншими матеріалами справи, з яких вбачається, що засуджений викрав з розташованого в дворі будинку необгородженого господарського приміщення належ­не потерпілому майно.

Істотні обставини справи, кваліфікація дій засудженого не оспорюються.

З обвинувального висновку вбачається, що обтяжуючі покарання обставини за­судженому не інкримінувалися (а.с. 93-99)-

Відповідно до ст.ст. 323-324, ст. 365 ч. і КПК України, ст. 65 КК України, суд, забезпечивши належний розгляд кримінальної справи, постановляє законний і об­ґрунтований вирок та призначає покарання, необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нових злочинів, апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції в межах апеляції. Кримінальна справа розглядається тільки в межах пред'явленого особі обвинувачення (ст. 275 КПК України).

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повтор­но, винність його в цьому злочині доведена та стверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.

Проте, зазначивши у вироку рецидив злочинів як обставину, що обтяжує пока­рання засудженого, суд вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення. Водночас суд врахував істотні обставини справи, зокрема, вартість викраденого, а та­кож дані, що характеризують раніше судимого винного, який неодноразово звільняв­ся від відбування покарання, однак, належних висновків з цього не зробив, не випра­вився та продовжує вчиняти злочини, в т.ч. і перебуваючи під слідством та судом. При цьому, на думку апеляційного суду, зазначена у вироку обтяжуюча обставина на по­карання не вплинула і таке судом призначене фактично за можливою нижньою його межею.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість апеляції засудженого в частині необхід­ності виключення з вироку рецидиву злочинів як обставини, що обтяжує покарання. Незважаючи на це, підстав для скасування або зміни вироку, пом'якшення покарання апеляційний суд не вбачає, оскільки вважає його таким, що відповідає ступеню тяж­кості злочину та особі засудженого.

За таких обставин, апеляцію засудженого слід задовольнити частково і, зали­шивши вирок суду першої інстанції без зміни, виключити з нього вказівку на рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, -

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Залишивши вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2006 р. щодо ОСОБА_1 без зміни, виключити з нього вказівку на ре­цидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання засудженого

В решті залишити апеляцію без задоволення.

Головуючий