Справа № 22-ц-7022/12 Головуючий у І інстанції Бондаренко І.А.
Провадження № 22-ц/780/598/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 4 19.02.2013
_______________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі: Баліну П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київський метрополітен» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс» до ОСОБА_2, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «ДОК - 3» про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, у якому просив останнього належним чином виконати зобов'язання за договором доручення від 14.09.2010 року.
Під час розгляду справи представник позивача заявив клопотання про збільшення позовних вимог і просив зобов'язати ОСОБА_2 належним чином виконати зобов'язання за договором доручення від 14.09.2010 та визнати за позивачем право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,10 кв.м.; будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв.м., будівля лісоцеху (літера Ь), загальною площею 1975,9 кв.м.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року позов ТОВ «Деснянськпарксервіс» задоволено.
Зобовґязано ОСОБА_2 ( адреса проживання : АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер : НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Деснянським РУ ГУ МВС україни в м.Києві 02.02.2008 належним чином виконати свої обов'язки за договором - доручення від 14.09.2010 та здійснити всі дії, спрямовані на забезпечення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,10 кв.м.; будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв.м., будівля лісоцеху (літера Ь), загальною площею 1975,9 кв.м.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» подав апеляційну скаргу, в якій посилався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, крім того апелянт посилався на те, що його не було залучено судом до участі у вказаній справі, а тому просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на наступні питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Cудом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення від 14.09.2010 щодо здійснення реєстрації права власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А), загальною площею 1745, кв.м.; будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв.м.; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м. у комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічої інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за ТОВ "Деснянськпарксервіс, відповідно до договору про співробітництво, укладеного між ТОВ "Деснянськпарксервіс" та ВАТ "ДОК- 3» 21.01.2010.
Також встановлено, що згідно умов даного договору, відповідач був зобов'язаний здійснити реєстрацію права власності на вказані нежитлові будівлі, відповідно до договору про співробітниці укладеного між ТОВ "Деснянськпарксервіс" та ВАТ "ДОК-3" 21.01.2010 року.
З наданих позивачем доказів, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачу належать на праві власності нежитлові будівлі, які знаходятьс; адресою АДРЕСА_2, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А), загальною площею 1745,10 кв.м.; будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь), загальною площею 1975,9 кв.м.
Ухвалюючи вказанне рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 392 ЦК України, відповідно до яких власник майна може предґявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 № 464-р та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 № 2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» і підпорядковано Головному управлінню транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління).
Відповідно до п. 4.2 Статуту КП «Київський метрополітен» - у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними актами України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наказами Головного управління та цим Статутом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 Комунальне підприємство «Київський метрополітен» включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
29.12.2008 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та ВАТ «ДОК-3» укладено договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ «ДОК-3», пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві ( а.с 72-74).
Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору ВАТ «ДОК-3» зобов'язувався відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а Комунальне підприємство «Київський метрополітен» зобов'язувалось сплатити за нього компенсацію у розмірі визначеному в цьому договорі.
Згідно пункту 2.3. договору ВАТ «ДОК-3» зобов'язувався передати КП «Київський метрополітен» одночасно з відмовою від права власності на об'єкт усі документи, що стосуються об'єкту та підлягають переданшо разом із ним згідно із чинним в Україні законодавством та вимогами, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 2.4. договору ВАТ «ДОК-3» гарантував, що об'єкт належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави га іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед б^дь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.
Згідно пункту 2.5. договору право власності ВАТ «ДОК-3» на об'єкт підтверджується наказом Регіонального відділення фонду державного майна по місту Києва від 30.07.1996 № 1485 і зареєстроване 21.06.2003 Київським міським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 16з-61 за реєстровим № 897-3.
Відповідно до пункту 2.7. договору розмір грошової компенсації за об'єкт становить з урахуванням ПДВ 50 832 257 грн.
Пункт 3.1. договору передбачає, що за відмову ВАТ «ДОК-3» від права власності на об'єкт, КП «Київський метрополітен» сплачує ВАТ «ДОК-3» суму грошової компенсації визначеної в пункті 2.7. договору, з них зобов'язання на 2008 рік складають з урахуванням ПДВ 10 810 000 грн.
Відповідно до пункту 7.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009.
На виконання пункту 3.1. договору КП «Київський метрополітен» платіжним дорученням від 29.12.2008 № 793 перерахував ВАТ «ДОК-3» 10 810 000 грн. ( а.с. 75).
12.08.2009 між КП «Київський метрополітен» та ВАТ «ДОК-3» укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до пункту 7.1. договору та викладено його в наступній редакції: «Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань».
18.12.2009 між ВАТ «ДОК-3» та КП «Київський метрополітен» підписано акт № 12/1, відповідно до якого Відповідач передає, а Позивач приймає під розбирання частину будівлі лісоцеху (літ Ь) в розмірі 62,77%, площею 1240,32 кв.м., вартістю 10 809 343,05 грн.
Проте, всупереч прийнятих зобов'язань за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 та додаткової угоди до договору № 158-ДБМ від 29.12.2008, ПАТ «ДОК-3» та ТОВ «Деснянськпарксервіс» 21.01.2010 уклали між собою договір про співробітництво відповідно до пункту 1 якого, сторони домовились здійснити модернізацію, ремонт, експлуатацію і обслуговування нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2, а саме літ. А - площею, 1745,1 кв.м.; літ. С - площею 392,4 кв.м.; літ Ь площею 1975,9 кв.м. (далі - об'єкт модернізації). При цьому, сторони визначили, що фінансування модернізація нежитлових будівель здійснюється ПАТ «ДОК-3» шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс», а останній - шляхом капітальних вкладень у відтворення основних фондів (п. 2.3 договору) ( а.с. 76- 78).
Пунктом 2.6 договору ПАТ «ДОК-3» зобов'язався в строк до 19.02.2010 здійснити інвестиції, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Деснянськпарксервіс» в сумі 500 000 грн.
Згідно із пунктами 3.2.1, 3.2.2 договору, ТОВ «Деснянськпарксервіс» зобов'язався здійснювати заходи по ремонту, модернізації та реконструкції об'єкту після надходження грошових коштів від ПАТ «ДОК-3» та використовувати власні ділові зв'язки для збільшення обсягів модернізованого об'єкту та здачі його в оренду.
При цьому, умовами п. 2.5 договору про співробітництво передбачено, що за умови виконання взятих на себе зобов'язань, кожна із сторін договору отримує у власність по 50 % в об'єкті модернізації нежитлових будівель за вказаною адресою або грошові кошти пропорційно розміру їх часток, виходячи з балансової вартості об'єкту модернізації на дату виділення частки.
Одночасно, сторони передбачили, що до закінчення модернізації об'єктута виділення часток сторін, об'єкт модернізації перебуває у їх спільному користуванні (п. 2.8, 4.1 договору).
Проте, з моменту виділення частки сторони в об'єкті модернізації припиняється спільне користування сторонами об'єктом модернізації (п. 4.4 договору).
Разом з тим, у випадку припинення участі однієї із сторін в здійсненні своїх обов'язків, вона втрачає всі права на об'єкт модернізації та інша сторона стає одноособовим власником об'єкту модернізації (п. 4.5).
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Момент набуття права власності визначається статтями 331 та 334 Цивільного кодексу України (в залежності від підстав набуття права власності). При цьому слід мати на увазі, що набуття права власності за договором можливе тоді, коли відповідне право власності існувало у контрагента за договором, оскільки не можна передавати в результаті правочину право, що відсутнє.
Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, одержаного товариством на підставах, не заборонених законом.
Визнання права власності, як спосіб судового захисту, передбачено за підстав, визначених статтею 392 Цивільного кодексу України, за якою з позовом про визнання права власності може звертатися власник майна, чиї права не визнаються, порушуються чи оспорюються.
Судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки при його ухваленні, були порушені норми процесуального права, оскільки судом не було встановлено, чи набув позивач усі повноваження власника - володіти, користуватися, розпоряджатися річчю та в чому полягає порушення його права власності відповідачем.
Крім того, судом першої інстанції не звернуто увагу, що позивач заявляючи вимоги про визнання права власності, не надав суду належних доказів того, що він є власником нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, крім того позивач не надав суду доказів в чому полягає суть порушення нібито набутих ним прав власності.
Крім того, оскільки КП «Київський метрополітен» не було залучено до участі у розгляді справи, підприємство було позбавлено права захистити свої інтереси в суді.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», обґрунтовані, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен»задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2010 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс» відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :