Справа № 22-9538/2006 p.                              Головуючий в 1 інстанції - Лаврушина О.М.

Категорія - 21                                                             Доповідач - Могутова Н.Г.

УХВАЛА іменем     України

19 жовтня 2006 року в складі:

Апеляційний суд Донецької області

головуючого      Гурової О.М.

суддів                Олєйникової Л.С.,

Могутової Н.Г. при секретарі     Миснянко М.П.

за участю: представника відповідача Чумак І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2- представника позивача ОСОБА_1, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1про стягнення моральної шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_1, звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2006 року, яким частково задоволений позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області: з відповідача на користь позивача стягнуто відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

ОСОБА_2 просить змінити рішення суду і збільшити суму відшкодування моральної шкоди, стягнувши на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 14000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Добропіллі просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач і його представник не приймали участі в засіданні апеляційного суду. Про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, 24 січня 2006 року під час виконання трудових обов"язків він отримав трудове каліцтво: відкритий перелом фаланги 3-го пальця та рвані рани 2 і 3 пальців правої кісті. Висновком МСЕК від 25 квітня 2006 року йому встановлена втрата працездатності 20 % вперше на строк до 25 квітня 2007 року в зв"язку із вказаним трудовим каліцтвом.. Позивачу у зв"язку з отриманою виробничою травмою завдано моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове. державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р.

зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових

обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому

моральні і фізичні страждання.                   

З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, 24 січня 2006 року під час виконання трудових обов"язків він отримав трудове каліцтво: відкритий перелом фаланги 3-го пальця та рвані рани 2 і 3 пальців правої кісті. Висновком МСЕК від 25 квітня 2006 року йому встановлена втрата працездатності 20 % вперше на строк до 25 квітня 2007 року в зв"язку із вказаним трудовим каліцтвом.

Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що трудовим каліцтвом позивачу завданий фізичний біль, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 5000 грн.

Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її збільшення не вбачається.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- представника позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду