УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 2853 від 2006 року Головуіочий суддя у 1-ій
Категорія - 39 інстанції - Слюсар Л.ГІ.
Доповідач - Поплавський В.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати по цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.,
суддів - Дерев'янко О.Г., Поплавського В. Ю.,
при секретарі - Горобець КВ.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" про визнання незаконними наказів про накладенням дисциплінарного стягнення і стягнення незаконно утриманих коштів із заробітної плати, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
встановила: З червня 2005 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про визнання незаконним наказу НОМЕР_1 про накладенням дисциплінарного стягнення і стягнення незаконно утриманих коштів із заробітної плати. Посилався нате, що він працював у відповідача із 24 січня 1988 року машиністом тепловозу залізничного цеху із 1 квітня 1990 року. Він є головою цехового профспілкового комітету первинної організації ВАТ " ДМЗ ім. Петровського" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництв і фінансів. Наказом відповідача НОМЕР_1 на нього накладено дисциплінарне стягнення „оголошена догана і позбавлений-100% всіх видів премії за березень 2005 року". Відповідач із його заробітної плати за квітень 2005 року утримав 126 грн.90 коп. Накладення дисциплінарного стягнення і утримання із заробітної плати вважає незаконним і безпідставним, так як воно здійснено з порушенням вимог ст.38,41 Закону України " Про професійні союзи, їх правах і гарантіях діяльності" і КЗпП України. Відповідач самостійно розробив правила внутрішнього трудового розпорядку без участі виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації. Крім того, профкомом первинної профспілкової організації не було надано згоди щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
22 вересня 2005 року позивач звернувся з іншою позовною заявою до відповідача про поновлення його на колишньому місці роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і стягнення незаконно утриманих із заробітної плати грошей. Посилався нате, що наказом НОМЕР_2 він був звільнений з роботи по п.З СТ.40 КЗпП України, за систематичне невиконання своїх обов'язків і відповідач утримав із його заробітної плати 313,34 грн. вартість відбудованих робіт. Вважає своє звільнення і утримання із заробітної плати незаконними. Профспілковий орган також не надав згоди на його звільнення. Просив визнати наказ НОМЕР_2 незаконним та відновити його на ВАТ „ДМЗ ім. Петровського" на посаді машиніста тепловозу з 29.08.2005 року, допустивши рішення до негайного виконання, стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 вересня 2005 року, допустивши рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 1809 ірн.15 коп. до негайного виконання, та стягнути з відповідача незаконно стягненні із заробітної плати 313 грн.34 коп. ( вартість відбудовних робіт). Ухвалою суду від 21.10.2005 року справи були об'єднані і одне провадження.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2006 року ОСОБА_1 в задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення і задовольнити його позов, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду і заявлених позовних вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, рішення суду скасувати І постановити нове рішення по наступних підставах. Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно до наказу НОМЕР_3 був прийнятий на роботу на Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського в залізничний цех на посаду помічника машиніста тепловозу, а з 1.04.1990 р. переведений машиністом тепловозу (а.с. 7,8).
Наказом НОМЕР_1 ОСОБА_1 за порушення п.п.6,7 розділу II і п.2 розділу IV "виробничо-технічної інструкції", п.1,2, розділу 4.1 "Правил внутрішнього трудового розпорядку" було оголошено догану (т. 1 а.с.32) за те, що працюючи з 31 березня 2005 року у зміні із 19-00 до 7-00 год. 1 квітня 2005 року в процесі роботи не слідкував за сигналами, не виконав сигнал "зупинка", зірвав графік обслуговування доменних печей на 1 годину. Наказом НОМЕР_2 позивача було звільнено з роботи з 29.08.2005 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, та утримана сума прямих збитків підприємству: вартість відбудовних робіт в сумі 313,34 грн. ( т.2 а.с. 34). Відповідно до цього наказу він 31 липня 2005 року о 10-00 годині керуючи поїздом із 19-ти вагонів зі станції "Західна" на залізниці „шлях №6 станція " Стальна" неуважно слідкував за командами тому не впорався з керуванням тепловозу, що призвело до східу шлаковозного лафету №9 через кут упору. Це привело до простою обладнання і необхідності виконання відновлювальних робіт, сума яких склала -313,34 грн.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, колегія суддів приходить до висновку, що факт порушення позивачем трудової дисципліни знайшов своє підтвердження. Разом з тим, звільнення - є крайньою мірою, тому з врахуванням попередньої роботи позивача, його трудового стажу - 17 років, відсутністю тяжких наслідків допущених порушень, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення є передчасним, не відповідає характеру проступку робітника, тому його необхідно поновити на роботі.
Згідно довідки відповідача на а.с. 160,т.2 середньомісячна заробітна плата позивача складає 1785,05 грн. Відповідно до розрахункових листів позивача про нарахування заробітної плати (а.с. 161-168) середньомісячна зарплата за червень-липень складає ( 1944,36 + 1747,74): 41 (середньостатистична кількість робочих днів) = 90,05 грн.
З моменту звільнення і до постановления рішення про поновлення на роботі для розрахунків необхідно прийняти кількість середньостатистичних робочих днів за цей час -287 (з 1 вересня 2005 - по 19 жовтня 2006 року). Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу 90,05 х 287 = 25 844,35 грн. Оскільки позов в частині поновлення на роботі задоволено, то на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 258,44 грн., а також 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2006 року в частині відмови позивачу в поновлені на роботу - скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 частково задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловозу з 29 серпня 2005 року, стягнувши на його користь ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 25 844,39 грн.
Стягнути з ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" судовий збір на користь держави у розмірі 258,44 грн. та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині рішення залишити без змін. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановления і може бути оскаржена до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.