Справа № 692/18/13- к
Провадження № 1-кп/692/4/13
14.02.2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого - судді Чепурного О.П.,
при секретарі - Бубир В.М.,
за участю прокурора - Ковтуна А.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Шрамківка, Драбівського району Черкаської області, громадянина України, українця, проживаючого по АДРЕСА_1 неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта середня, раніше не судимого в силу ст.ст.88, 90 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
08.11.2012 року близько 9 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, звідки здійснив крадіжку металевого стовпчика вагою 59 кг, який належить ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 118 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні, а також цивільний позов визнав повністю, розповів, що за тиждень до крадіжки він допомагав потерпілій ОСОБА_2 ремонтувати стіну сараю, за допомогу остання з ним не розрахувалася. 08.11.2012 року близько 9 год. 00 хв. він зайшов у двір потерпілої звідки викрав металевий стовпчик, який стояв біля сараю на відстані двох метрів. В той же день викрадений стовпчик він здав на металолом, за що отримав близько 50 грн., після чого був затриманий працівниками міліції. У скоєному щиро розкаюється.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи здобуті докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд приходить до переконливого висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, останній себе не обмовляє, оскільки його вина підтверджується достатньою сукупністю належних доказів по справі.
Суд дійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Суд прийшов до висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 органом досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України є помилковою. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений 05.12.2007 року Драбівським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу на суму 510 гривень. Відповідно до ч.1 ст.88 КК України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Відповідно до п.5 ч.1 ст.89 КК України особи, засуджені до штрафу визнаються такими, що не мають судимості, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину. Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Драбівського районного управління юстиції від 14 лютого 2013 року № 391, з ОСОБА_1 на даний час не стягнуто призначений вироком суду штраф через відсутність майна у боржника. Відповідно до ч.2 ст.90 КК України, якщо вирок суду не було виконано, судимість погашається по закінченню строків давності виконання вироку. П.1 ч.1 ст.80 КК України визначено, що у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років. Таким чином, враховуючи зазначене та те, що з дня набрання чинності вироку Драбівського районного суду Черкаської області від 05.12.2007 року минуло більше ніж два роки, а також те, що відсутні дані про ухилення ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, станом на 08.11.2012 року, відповідно до вимог ч.2 ст.90 КК України, ОСОБА_1 вважається таким, що не має судимості. Відтак, кваліфікуючу ознаку повторність в його діях потрібно виключити.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.185 КК України, ступінь тяжкості скоєного злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
До обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які передбачені п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особи обвинуваченого, суд вважає доцільним призначити йому покарання у виді громадських робіт.
Доля речового доказу повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов підлягає частковому задоволенню. Так, матеріалами справи підтверджено вартість викраденого майна у потерпілої на суму 118 грн., тому заявлений нею позов про стягнення майнової шкоди у сумі 200 грн. є необґрунтованим. Моральна шкода підлягає стягненню у повному обсязі, оскільки обвинувачений її визнав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком вісімдесят годин.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Процесуальні витрати відсутні.
Речовий докази по справі, а саме, металевий стовпчик, що знаходяться на збереженні у камері речових доказів при Драбівському РВ УМВС, повернути власнику ОСОБА_2
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 118 гривень 00 копійок та моральну шкоду у сумі 1000 гривень 00 копійок, всього 1118 гривень 00 копійок.
Строк відбування покарання рахувати після набрання вироком законної сили з дня звернення його до виконання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: