Справа № 22-6188                                                                  Головуючий у 1 -ій інстанції - Рейнарт І.М.

Доповідач                        Карпенко С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду

міста Києва в складі:

головуючого - судді Карпенко СО.

суддів              Наумчука М.І., Українець Л.Д.,

при секретарі              Горбань А.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Косована А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2007 року

в справі за позовом ОСОБА_2

до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України

«Укрпрофоздоровниця»

про поновлення на посаді голови правління

після закінчення повноважень народного депутата України,

встановила:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.05.07 року ОСОБА_2  відмовлено у позові до ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про поновлення на посаді голови правління після закінчення повноважень народного депутата України відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким позов задовольнити. Посилається на упередженість суду і на те, що висновок про виборність посади голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» помилковий. Зазначає, що відповідачем не доведено неможливості надання ОСОБА_2 попередньої посади після закінчення строку депутатських повноважень.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2  апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, і просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував доводи апеляційної скарги і надав письмові заперечення, які долучені до справи; просив апеляційну скаргу відхилити, вважаючи рішення суду законним.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає. 

Так, встановлено, що позивач рішенням ради ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 26.1196 року призначений головою правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на п'ятирічний термін і рішенням ради товариства від 28 05 01 року його повноваження продовжені на п'ять років.

Рішенням ради ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 19.03.02 року позивача 30.04.02 року звільнено з посади на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв'язку з переходом на виборну посаду народного депутата України

Розпорядженням Голови Верховної ради України від 25.05.06 року позивач звільнений у зв'язку із припиненням повноважень Верховної ради України четвертого скликання та виходом на пенсію з виплатою грошової компенсації згідно ст.20 Закону України «Про статус народного депутата України».

18.10.06 року, тобто після сплину тримісячного терміну, позивач звернувся до голови загальних зборів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» із заявою про поновлення його на посаді голови правління товариства у зв'язку із закінченням повноважень народного депутата України, однак у цьому йому було відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що посада голови правління ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» виборна і на цю посаду відповідно до вимог Статуту обрано іншу особу. Крім того, законодавством не встановлено обов'язкового надання народному депутату після складення депутатських повноважень попередньої роботи (посади).

Такі висновки суду є правильними, враховуючи наступне.

Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

Пункт 9.4.3. Статуту ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача з посади голови, до компетенції ради акціонерного товариства відносила, зокрема, обрання та відкликання ч.1енів правління товариства, обрання та звільнення голови правління, який обирався терміном на п'ять років.

Рішенням ради товариства від 18.04.02 року головою правління було обрано ОСОБА_3 не у порядку заміщення на час виконання позивачем повноважень народного депутата України, а у відповідності до Статуту терміном на п'ять років.

Рішенням ради ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 11.05.05 року головою правління товариства обрано ОСОБА_4, який працював на цій посаді до 27.10.06 року.

Пункти 8.2.11.2 та 8.4.2 нової редакції Статуту ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», затвердженої загальними зборами акціонерів товариства 26.05.06 року і зареєстрованої 02.06.06 року, встановлюють, що голова правління товариства обирається на п'ять років загальними зборами акціонерів товариства.

Пунктом четвертим ст.20 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень, надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього - він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України. Тому надання народному депутату після складення депутатських повноважень попередньої роботи (посади) не є безумовним обов'язком.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані.

Посилання апелянта на недоведеність висновку про виборність посади голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» і на неможливість надання ОСОБА_2 попередньої посади після закінчення строку депутатських повноважень спростовується наведеним вище. Твердження про упередженість суду є підставою для відводу суду, а не для скасування рішення, проте заяви про відвід в суді першої інстанції ні позивачем, ні його представником подано не було.

Керуючись ст.ст.3ОЗ, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 3 травня 2007 року залишити без

змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.