УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Проскурніцького П.І.,
суддів Бойчука І.В., Матківського Р.Й.,
секретаря Самуляк О.М. ,
з участю сторін: відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2,
третіх осіб без самостійних вимог, представника Помонятівської сільської ради Рогатинського району ОСОБА_3, представника Рогатинського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 доОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи без самостійних вимог на предмет спору, Рогатинський відділ земельних ресурсів, Помонятівська сільська рада Рогатинського району, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення меж суміжного користування за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Рогатинського районного суду від 13 квітня 2006 року, -
Справа № 22-ц-1291/2007р. Головуючий у І інстанції Могила Р.Г.
Категорія 33 Доповідач Проскурніцький П.І.
2
встановила:
В жовтні 2005 року ОСОБА_5 звернулась із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Помонятівської сільської ради від ЗО червня 1993 року „Про передачу земель у приватну власність", вона є користувачем земельної ділянки шириною 32 метри. Проте, відповідачі почали чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, вважаючи, що ширина її земельної ділянки не 32 метри, а 30 метрів, захопили частину земельної ділянки. Просила суд зобов'язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, що належить їй на праві приватної власності та встановити межі між земельною ділянкою, що знаходиться в її користуванні і в користуванні відповідачів.
Рішенням Рогатинського районного суду від 13 квітня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, що належить ОСОБА_5, переданої відповідно до рішення Помонятівської сільської ради від 30 червня 1993 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що прав позивачки на користування земельною ділянкою він не порушував. Позивачка користується більшою земельною ділянкою, ніж та, що була видалена на підставі рішення Помонятівської сільської ради від 30 червня 1993 року, вказане підтверджено висновком земельно-технічної експертизи від 21.12.2005 року.
Судом першої інстанції в основу рішення покладено недостовірні покази зацікавлених сторін, а тому просив рішення суду скасувати, ухвалити нове або направити справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, відповідачів та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції на підставі зібраних по справі доказів, правильно
3
встановлено, що спірна земельна ділянка закріплена за позивачкою. Сторони користуються земельними ділянками більшими по розмірах, ніж їм виділені у встановленому законом порядку, що підтверджено висновком земельно-технічної експертизи від 21.12.2005 року про те, при співставленні матеріалів інвентаризації земельних ділянок сторін на місцевості, виконаним Рогатинським районним відділом земельних ресурсів встановлено, що ОСОБА_1захопив частину земельної ділянки позивачки. Розмір захопленої земельної ділянки підтверджений схемою до проведених вимірів Рогатинським відділом земельних ресурсів.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, права та обов'язки сторін, дана належна оцінка зібраним по справі доказам.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її задоволення, не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307; 308; 314; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 13 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.