Справа № 22ц- 4246/0600                                       Головуючий 1 інстанції    Антанюк О. А.

Категорія 41                                                          Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року    Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів-Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило СЮ. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного М.Дніпропетровська від 16 травня 2006 року, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пивний дім» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу .

встановила: 11 липня 2005 року в суд з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Пивний дім» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу. В обгрунтування своїх вимог посилається на те,що ,що 22 жовтня,4 листопада та 15 грудня 2002 року відповідач взяв у них в борг грошові кошти в загальній сумі 47425 грн. та зобов»язався повернути кошти в повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного М.Дніпропетровська від 16 травня 2006 року було задоволено позовні вимоги ТОВ «Пивний дім» і стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства 47899 грн.25 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та просить постановити нове рішення , яким відмовити позивачу у задоволені його вимог. При цьому вказується на те, що суд не з'ясував обставини в повному обсязі.

Вислухавши осіб , що з'явилися до судового засідання , вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково , рішення суду скасувати , а справу направити на новий розгляд за наступними підставами.

Постановляючи оскаржуване рішення суд виходив із того , що відповідно до ст..З74 ЦК України між сторонами був укладений договір позики і оскільки відповідач не виконав свої зобов»язання в термін не повернув гроші,тому з нього необхідно стягнути суму боргу 47425 грн.

Однак з даними висновками суду погодитись не можна. Як вбачається з протоколу судового засідання (на а.с.38) при розгляді справи,суд не з»ясував обставини,на які посилаються сторони і   не дослідив їх у судовому засіданні.

В суді апеляційної інстанції відповідач пояснив, що на момент складання розписок він діяв як приватний підприємець і між ним та ТОВ «Пивний Дім» в усній формі був укладений договір про сумісну діяльність ,про що не заперечувала і представник ТОВ «Пивний Дім»,яка в суді апеляційній інстанції щодо письмових доказів на отримання відповідачем сум     доповнила,що були накладні ,але на теперішній час вони їх шукають.

Постановляючи рішення  суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України на з'ясував наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставинда яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, а саме не з'ясував : які відносини існували між ТОВ «Пивний дім» та ОСОБА_1,, не обговорив питання про витребування письмових доказів щодо отримання відповідачем сум від позивача.

Окрім того,суд першої інстанції не прийняв до уваги ,що в матеріалах справи відсутні оригінали розписок, а також доводи відповідача про те,що підпис в розписці на а.с. 9 від 22.10.2002 року не його і не обговорив питання про призначення по справі почеркознавчої експертизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд у той же суд у іншому складі.

Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307,   313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну   скаргу  ОСОБА_1

задовольнити частково.

Рішення    Жовтневого районного М.Дніпропетровська від 16 травня 2006 року   скасувати,справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.