Головуючий суду 1 інстанції - Коваленко О.М.
Доповідач - Околот Г.М.
Справа № 2-1161/2012
Провадження № 22ц/782/701/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді - Околота Г.М.
суддів - Коновалової В.А., Коротенка Є.В.,
при секретарі - Константіновій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 17 січня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Голови ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахтобудівельне управління» Бохана Олександра Сергійовича, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про виплату нарахованих, але не виплачених сум заборгованості по заробітній платі при звільнені, витрат на господарські потреби підприємства, а також відрахувань до Пенсійного фонду України, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 17 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Голови ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахтобудівельне управління» Бохана Олександра Сергійовича, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про виплату нарахованих, але не виплачених сум заборгованості по заробітній платі при звільнені, витрат на господарські потреби підприємства, а також відрахувань до Пенсійного фонду України, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - відмовлено у повному обсязі.( а.с.49-53)
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт вказала, що вона вважає, що відповідно до ст..3 Конституції України та ст..174 ЦК України Міненерговугілля є тією особою, яка повинна бути відповідачем по справі як власник ДП «ШБУ», а до голови ліквідаційній комісії підприємства Бохана О.С. вона вимог матеріального характеру не має, оскільки майно у підприємства для виплати їй зарплати відсутнє.
Заперечень на апеляційну скаргу відповідачем апеляційному суду не надано.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з ДП «Шахтобудівельне управління» та 30.06.2005 року її було звільнено за ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін про що свідчить копія трудової книжки на ім'я позивача (а.с.7-8).
Відповідно до трудового договору від 01.03.2006 року вона працювала бухгалтером у ДП «Шахтобудівельне управління» та була звільнена у зв'язку з ліквідацією підприємства за рішенням власника відповідно до наказу № 6 від 01.12.2007 року і ці обставини сторонами не оспорюються. ( а.с. 24)
З довідки від 09.11.2012р., виданої ДП «Шахтобудівельне управління», вбачається, що заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_2 складає 20400,52 грн. (а.с.9).
В довідці від 08.08.2008р., виданій Головою ліквідаційної комісії ДП «Шахтобудівельне управління» Дейнегіною В.Н., вказано, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 станом на 01.07.2008 р. складає 18961,12 грн. (а.с.10).
З копії листа Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України від 03.11.2011 року №12-04/2016 вбачається, що Міністерство розглянуло колективне звернення колишніх працівників ДП «ШБУ» щодо вирішення питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати та повідомило, що за заявою ліквідаційної комісії ДП «ШБУ» 31.10.2008р. господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство, ДП «ШБУ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства арбітражного керуючого Бойко Т.О.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2010р. провадження у справі про банкрутство ДП «ШБУ» було припинено (а.с.28-29).
Згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №404 від 17.02.2011р. прийнято рішення про ліквідацію ДП «Шахтобудівельне управління», створена ліквідаційна комісія, головою якої призначено Бохана О.С. ( а.ас. 25-27)
Після встановлення зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач по справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості не є правонаступником підприємства, на якому працював позивач, а саме ДП «Шахтобудівельне управління», позивач не перебував з Міністерством у трудових відносинах, а тому відсутні підстави для покладення на вказаний орган центральної виконавчої влади обов'язку по погашенню заборгованості по заробітній платі, яка виникла перед позивачем. А до іншого відповідача - Голови ліквідаційної комісії ДП «ШБУ» Бохана О.С. позов взагалі не містить ніяких вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони є законними, обґрунтованими та узгоджуються з наявними у справі доказами.
Відповідно до вимог ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно зі ст. 96 ЦПК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.
Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
Відповідно до ст.104 ЦК України припинення юридичної особи є можливим у двох формах - у формі ліквідації або у формі правонаступництва.
Суть ліквідації юридичної особи полягає у відсутності іншої юридичної особи, яка продовжувала би її діяльність, була б правонаступником її прав та обов'язків, тобто у ліквідації її справ і майна. Правонаступництво - це спосіб передання всього свого майна, прав та обов'язків ( в тому числі і обов'язку з погашення заборгованості по заробітній платі) однією юридичною особою іншим юридичним особам - правонаступникам, що може відбуватися у таких формах зміни статусу юридичної особи як злиття, приєднання, або поділ.
Судом першої інстанції встановлено і ці обставини підтверджені позивачкою, що вона не перебувала в трудових відносинах з Міністерством енергетики та вугільної промисловості і вказане Міністерство заробітну плату ОСОБА_2 не нараховувало та заборгованості перед нею не має.
Відповідно до пунктів 3.1.,3.6., 3.7. Статуту, ДП «Шахтобудівельне управління» засновано на державній власності та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України (Орган управління майном), є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та вкладні рахунки в установах банків, має печатку, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна. Міністерства вугільної промисловості України ( Орган управління майном) не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями Держави та Органа управління майном. ( а.с. 11-20)
Статтями 110-112 ЦК України врегульовані питання щодо ліквідації юридичної особи.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, та не заперечується сторонами, ДП «Шахтобудівельне управління» до теперішнього часу не ліквідоване.
З огляду на викладене, колегія судів вважає, що оскільки підприємство, з яким позивачка знаходилася в трудових відносинах не ліквідовано, то воно саме повинно відповідати за позовом працівника про стягнення заборгованості по заробітній платі, а оскільки таких позовних вимог до цього підприємства позивачем ОСОБА_2 заявлено не було, то суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог, що відповідає правилам диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України), обґрунтовано відмовив позивачу в позові до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
На підставі вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які склались між ними, вірно визначив норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України, тому підстав для його зміни або скасування не вбачається, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містить передбачених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 17 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: