Головуючий суду 1 інстанції - ФастовецьВ.М.
Доповідач - Околот Г.М.
Справа № 1214/7033/12
Провадження № 22ц/782/424/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді - Околота Г.М.,
суддів - Коротенка Є.В., Коновалової В.А.,
при секретарі - Константіновій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 08 січня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил користування електроенергією для населення,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму збитків у розмірі 1661,73грн. внаслідок порушення відповідачем п. 42,48 «Правил користування електроенергією для населення» та судові витрати в сумі 214,60грн. В обґрунтування вимог позивач вказав, що відповідачка проживає за адресою: АДРЕСА_1 являється споживачем електроенергії та на її ім'я відкритий особовий рахунок споживача. 22.03.2012 року під час чергової перевірки дотримання Правил користування електроенергією для населення працівниками Лисичанського РЕМ у споживача ОСОБА_2 було виявлено самовільне підключення електропроводки до електромережі, яка не є власністю споживача, з порушенням схеми обліку відкритою електропроводкою; підключення навантаження квартири від мережевого вводу оминаючи прилад обліку електричної енергії. Тим самим ОСОБА_2 скоїла порушення п.п.42, 48 Правил користування електроенергією для населення.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 08 січня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил користування електроенергією для населення - задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил користування електроенергією для населення за період з 05.01.2012 року по 22.03.2012 року у сумі 820,21грн., судовий збір у сумі 214,60, а всього 1034,81грн. ( а.с. 28)
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити , задовольнивши позовні вимоги ТОВ «ЛЕО» у повному обсязі В обґрунтування скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме те, що судом необґрунтовано стягнуто збитки лише за період з 05.01.2012р. по 22.03.2012р., а не з 18.10.201 1року, оскільки відповідачкою не надано доказів того, що саме з моменту отримання ордеру на квартиру з 18.10.2011 року до 05.01.2012 року вона не проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та не користувалась електроенергією.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у повні мірі не відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 допустила порушення п. 42,48 Правил користування електроенергією для населення, тому відповідно до ст.26 Закону України „Про електроенергетику" вона повинна нести відповідальність за порушення вказаних Правил, однак оскільки відповідач почала споживати електроенергію з 05.01.2012 року, то розмір збитків повинен розраховуватися за період з 05.01.2012 року по 22.03.2012 року, а не з 18.10.2011 року з моменту отримання ордеру на право вселення в квартиру.
Однак з таким висновком суду у повній мірі погодитись не можна, виходячи з наступного.
Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався і ухвалив судове рішення, яке не в повній мірі відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22 березня 2012 року під час перевірки дотримання Правил користування електроенергією для населення за адресою: АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, представниками позивача було виявлено порушення п.п.42, 48 вказаних Правил, яке виразилось у самовільному підключенні електропроводки до електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку відкритою електропроводкою. Дане порушення було зафіксовано актом №811625 від 22.03.2012р.
На підставі акта і відповідно до Методики нарахування збитків, нанесених енергопостачальній організації внаслідок порушення Правил користування електроенергією для населення, було зроблено нарахування суми збитків за період з 18.10.2011 року по 22.03.2012 року у розмірі 1661,73 грн. ( а.с. 4,5,7) .
Судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які суду пояснили, що відповідачка самовільно підключила електролічильник тільки 05.01.2012р. і з цього часу почала споживати електроенергію за вказаною адресою.
Таким чином суд першої інстанції, проаналізувавши у сукупності всі виявлені обставини, прийшов до висновку, що оскільки споживач ОСОБА_2 самовільно підключила електропроводку до електромережі 05.01.2012 року, тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню саме за період з 05.01.2012р. по 22.03.2012р. в сумі 820,21грн.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов його з порушенням вимог процесуального законодавства щодо з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у відповідних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, а також положень ст..ст.22, 1166 ЦК України.
Встановлено, що між сторонами по справі в результаті порушення споживачем ОСОБА_2 Правил користування електроенергією для населення виникли правовідносини по відшкодуванню матеріальної шкоди, які регулюються ст..ст.22, 1166 ЦК України.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.
В пункті 2 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» встановлено, що майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Правила частини 4 статті 1193 ЦК України передбачають можливість зменшення розміру матеріальної шкоди залежно від майнового стану заподіювача шкоди і тільки у виняткових випадках, коли стягнення шкоди у повному розмірі неможливе або поставить відповідача у дуже тяжке становище.
Проте суд першої інстанції, не звертаючи уваги на вказані норми матеріального права щодо зменшення розміру матеріальної шкоди, зменшив її розмір з підстав, не передбачених законом.
Також колегією суддів встановлено, що відповідачка не надала суду доказів щодо свого матеріального становища, як того вимагають приписи ст..ст.10, 11, 60 ЦПК України, які б дали суду підстави для зменшення розміру матеріальної шкоди.
Крім того системний аналіз деліктних зобов'язань свідчить про те, що саме на заподіювача шкоди покладений обов'язок доказування відсутності своєї вини у заподіюванні такої шкоди.
Однак відповідачка ОСОБА_2 не довела суду, що вина її у порушенні „Правил користування електричною енергією для населення" відсутня, та вона не заподіювала шкоди позивачу.
За таких обставин, виходячи з вимог п.53 „Правил користування електричною енергією для населення" та Методики обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем „Правил користування електроенергією для населення", розмір матеріальної шкоди буде складати 1661,73грн. з наступного розрахунку: розрахунковий період відраховується з 18.10.2011 року - з дня отримання ОСОБА_2 ордеру на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 і набуття права користування жилим приміщенням і до 22.03.2012 року - дня виявлення порушення, що складає 156 днів, тому з урахуванням технічних даних, наведених в розрахунку, розмір шкоди складає 1661,73 грн. (а.с.7).
Саме такий розмір матеріальної шкоди на думку колегії суддів, підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 на користь позивача в результаті порушення „Правил користування електричною енергією для населення".
За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, рішення суду не може бути визнане законним і справедливим, а тому колегія суддів вважає за необхідне на підставі п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» - задовольнити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 08 січня 2013 року - скасувати, задовольнивши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» збитки, заподіяні порушенням Правил користування електроенергією для населення у сумі 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) гривня 73 копійки, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок , а всього стягнути 1876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) гривень 33 копійки.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: