Справа:22-6915/07                                   Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.

Доповідач: Жайворонок Т.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"04"    жовтня 2007 року                                                                                         м.  Київ.

Колегія    суддів    судової    палати    в    цивільних    справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого: Жайворонок Т.Є.,

суддів: Лапчевської О.В.,  Кухарської Т.Г,

при секретарі: Погасі О.А.,

з участю

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Шмарьової Т.О. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою     відповідача    приватного підприємства „Україна молода"     на   рішення Шевченківського районного суду   м.  Києва   від     17 травня 2007 року   в справі за

позовом приватного   підприємства   „Газетний   комплекс   „Інтернет-Медіа"   до приватного підприємства „Україна молода" про визнання інформації недостовірною,  такою,  що принижує ділову репутацію,  її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є.,  пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів -

встановила:

18.01.2007 року ПП „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа" до ПП „Україна молода" про визнання інформації недостовірною та такою,  що принижує ділову репутацію,   її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивували тим,  що в номері газети „Україна молода" від 04.11.2006 року НОМЕР_1 журналіст ОСОБА_1 опублікував статтю під назвою „Три богатирі Президента",  в якій оприлюднив наступну інформацію:

, , ... два місяці газета „2000" фактично вела на нього (в контексті даної статті,  колишнього міністра МВС України Юрія Луценка") „полювання" (хоча і вистрілювала „холостими набоями",  бо наводила переважно перекручені,  або взагалі висмоктані з пальця факти)... ";

"... будь-яку проплачену „ замазуху " у ЗМІ.

„... журналістика перетворилася на звичайного ката".

Просили визнати цю інформацію недостовірною та такою,  що принижує ділову репутацію ПП „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа". Зобов'язати відповідачів у місячний строк після набрання рішенням законної сили опублікувати в газеті „Україна молода" на тому ж місці спростування та стягнути на користь ПП „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа" у відшкодування моральної шкоди з ПП „Україна молода" 10 000 грн,  а з ОСОБА_1 - 5000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 17 травня 2007 року частково задоволено позов ПП „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа" до ПП „Україна молода" про визнання інформації недостовірною,  такою,  що принижує ділову репутацію,  її спростування та відшкодування моральної шкоди. Постановлено визнати інформацію поширену ОСОБА_1 в номері газети „Україна молода" від 04.11.2006 року НОМЕР_1,  а саме: „...два місяці газета „2000" фактично вела на нього (в контексті даної статті,  колишнього міністра МВС України Юрія Луценка) „полювання" (хоча і вистрілювала „холостими набоями",  бо наводила переважно перекручені,  або взагалі висмоктані з пальця факти)... " недостовірною та такою,  що

принижує ділову репутацію приватного підприємства „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа". Зобов'язано ПП „Україна молода" спростувати цю інформацію шляхом опублікування протягом десяти днів після вступу даного рішення в законну силу на четвертій сторінці в номері газети „Україна молода" резолютивну частини даного рішення. Стягнуто на користь ПП „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа" на відшкодування моральної шкоди з ПП „Україна молода" 1000 грн,  а з ОСОБА_1 -500 грн. Судові витрати також покладені на відповідачів.

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ПП „Україна молода" вказує,  що спірні висловлювання є оціночними судженнями. Суд не дав належної оцінки зібраним- по справі доказам.  Дії відповідачів є правомірними та добросовісними,  а висновок суду про ушкодження ділової репутації позивача не ґрунтується на доказах. В рішенні не зазначено мотиви,  якими керувався суд при стягненні компенсації за моральну шкоду та визначенні її розміру. Просять рішення суду скасувати,  ухвалити нове,  яким у позові відмовити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга   підлягає до задоволення .

Частково задовольняючи позов ,  суд виходив з того,  що інформація „...два місяці газета „2000" фактично вела на нього (в контексті даної статті,  колишнього міністра МВС України Юрія Луценка) „полювання" (хоча і вистрілювала „холостими набоями",  бо наводила переважно перекручені,  або взагалі висмоктані з пальця факти)..." є негативною,  містить перекручені факти та неперевірену інформацію,  принижує ділову репутацію позивача,  а тому даний вислів не може вважатися оціночним судженням.  Відповідач не підтвердив спірну інформацію,  а тому має її спростувати.

Висновки суду не відповідають обставинам справи,  а тому рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

За правилами частини 1  ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами,  які охороняються цивільним законодавством,  є,  зокрема,  честь,  гідність і ділова репутація людини.

Згідно  ст. 47-1 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями,  за винятком образи чи наклепу,  є висловлювання,  які не містять фактичних даних,  зокрема критика,  оцінка дій,  а також висловлювання,  що не можуть бути витлумачені як такі,  що містять фактичні дані,  з огляду на характер використання мовних засобів,  зокрема вживання гіпербол,  алегорій,  сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі Лінгест проти Австрії вказано,  що необхідно проводити різницю між фактами та оціночними судженнями. Існування фактів може бути доведено в той час,  як істинність оціночних суджень не завжди піддається доказуванню.

Аналізуючи текст спірних відомостей,  колегія суддів приходить до висновку,  що вони є оціночними судженнями,  вислови вжиті у непрямому значенні,  є іронічними,  містять критику роботи колег та художньому оформлені. Така інформація не підлягає доведенню її правдивості та спростуванню.

Враховуючи наведене,  у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 94,  201 ЦК України,  Закону України „Про інформацію",   ст.  ст.  303, 307, 309, 316 ЦПК України,  колегія суддів -

ВИРІШ ИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства „Україна молода" задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 17 травня 2007року по даній справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту:

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства „Газетний комплекс „Інтернет-Медіа" до приватного підприємства „Україна молода" про визнання інформації недостовірно та такою,  що принижує ділову репутацію,  її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.