Справа № 22 ц-3614 Головуючий 1 інстанції Слюсар Л.П.
Категорія 13 Доповідач Лаченкова О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О. суддів- Лаченкової О.В.,Михайловської СЮ. при секретарі - Грищенко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4,третя особа КВЖРЕП Індустріального району М.Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
встановила: У листопаді 2000 року в суд з позовом звернулись ОСОБА_2 до ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4,третя особа КВЖРЕП Індустріального району М.Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шко-ди,посилаючись на те,що вона є власницею квартириАДРЕСА_1 і 24.06.1999 року її квартира була затоплена по вині відповідачів,які проживають в квартирі НОМЕР_1цого ж будинку.Причиною залиття є протиправні дії відповідача ОСОБА_1.,який зняв радіатор опалення на кухні не заглушивши труби,не перекрив воду центрального опалення на квартиру і здійснював самостійно ремонт. В результаті залиття позивачці спричинена матеріальна шкода у сумі 793 грн., а також моральна шкода у сумі 1287 грн.,які вона просила стягнути з відповідачів.В судовому засіданні вона уточнила свої вимоги і просила стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у сумі 1020 грн.40 коп.,моральну шкоду 1287 грн,витрати за проведення експертизи в сумі 313 грн.85 коп.поштові витрати 22 грн.50 коп.,витрати на публікацію в газеті 96 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовільне ні частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на її користь матеріальні збитки 1020 грн.40 коп.,судові витрати 59 грн.50 коп.,витрати на проведення експертизи 313 грн.85 коп.,почтові витрати в сумі 22 грн.50 коп.,витрати на публікацію в газеті 96 грн.В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду, та винесення нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволені позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сто рін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеля ційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухва лив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення су ду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того,що їй діями відповідача ОСОБА_1. була спричинена матеріальна та моральна шкода..
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно до слідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 і 24.06.1999 року її квартира була затоплена .
Згідно акту ЖЕУ НОМЕР_2 винним в затопленні квартири став ОСОБА_1., мешкаючий в квартирі НОМЕР_1 цього ж будинку, який зняв радіатор опалення на кухні не заглушивши труби,не перекрив воду центрально го опалення на квартиру і здійснював самостійно ремонт.
Відповідно до ст. 440 ЦК України(1963 р) майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_1. на користь позивачки матеріальну шкоду,спричинену внаслідок залиття квартири відповідно до висновку будівельно-техничної експертизи від 24.11. 2005 року-1020 грн.40 коп. , а також моральну шкоду відповідно до ст. 440-1 ЦК України(1963
Р).
Доводи відповідача про те,що на момент скоєння залиття квартири
позивачки він не був власником квартири,не обгрунтовані,оскільки відповідно до ді ючого на той час законодавства, обов»язок про відшкодування шкоди несе безпосере дньо особа,яка її спричинила.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги по зивача суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне за стосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прого лошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Судді колегії: