УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року                                                                                  м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого Дорчинець С.Г., суддів Лізанця П.М., Сімаченко Л.І.

за участю прокурора Фрицюк В.В. та засудженого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2006 року.

Цим   вироком   ОСОБА_1,    12   квітня   1977   року народження, мешканця АДРЕСА_1, судимість погашена засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 30 листопада 2005 року близько 11 години 30 хвилин в стані алкогольного сп'яніння на ринку по АДРЕСА_2  в м.Ужгороді відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_2 гаманець, в якому знаходилось 158 грн.

Крім цього, в цей же день близько 11 години 45 хвилин знаходячись в автомобілі служби таксі «004» на АДРЕСА_3 повторно відкрито викрав у водія таксі ОСОБА_3 барсетку в якій знаходилось 380 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушив питання про зміну вироку - виключивши з нього епізод грабежу потерпілої ОСОБА_2, зазначивши, що на досудовому слідстві себе оговорив, по епізоду викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3 просить перекваліфікувати його дії на ч.І ст.185 КК України, вказує також, що допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема прокурором не затверджений обвинувальний висновок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, промову прокурора про залишення вироку без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, які викладені у вироку, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.

Справа: № 711

головуючий у першій інстанції:       Короля Ю.А.Доповідач: Лізанець п.м.

Так, сам засуджений на досудовому слідстві підтвердив фактичні обставини вчинених злочинів, які суд визнав установленими на показаннях потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, даними протоколів огляду та вилучення речових доказів (а.с.ЗО).

Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві ствердив, що ОСОБА_1 їдучи разом з ними в таксі викинув гаманець чорного кольору, а вийшовши з таксі, по дорозі передав йому частину грошей.

У судовому засіданні засуджений змінив показання, заперечив викрадення гаманця у потерпілої ОСОБА_2 обмовою себе.

Суд з'ясував причини цієї зміни показань і розцінив їх як намагання ОСОБА_1 уникнути в такий спосіб покарання.

Зазначені показання потерпілих, свідків щодо обставин вчинення злочинів засудженим узгоджуються між собою та підтверджуються доказами досліджених судом і наведеними у вироку за кожним інкримінованим ОСОБА_1 епізодом обвинувачення, а також відповідають фактичним обставинам справи. Тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Як видно з матеріалів справи у засудженого не було підстав обмовити себе, він неодноразово давав такі показання на досудовому слідстві. Причини та підстави обмови себе на досудовому слідстві, при розгляді справи в апеляційній інстанції засуджений пояснити не міг.

У справі не встановлено також даних, які свідчили про одержання органом досудового слідства показань від нього протиправним способом.

Дії засудженого за ч.2 ст.186 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання ОСОБА_1у відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним щодо його особи, а тому підстав для його пом'якшення немає.

Жодних даних про порушення органами досудового слідства та судом норм кримінального чи кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Ужгородського міськрайонного суду щодо нього без змін.