АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-ц/796/267/13 Головуючий у 1-й інстанції: П'ятничук І.В.
Доповідач: Гаврилова М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 15 жовтня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 1314/ФКВ-07, згідно з яким відповідачу було надано кредит в розмірі 20 623 доларів США з розрахунку 10,7 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 15 жовтня 2007 року по 14 жовтня 2014 року з метою придбання автомобіля. На забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 15 жовтня 2007 року. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань по договору кредиту, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 28 березня 2012 року становить 127937 грн. 83 коп., з яких: 103911 грн. 45 коп. - заборгованість за кредитом; 20418 грн. 96 коп. - заборгованість за відсотками; 3607 грн. 43 коп. - сума комісії, передбаченої договором. Просив стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості, а також судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені. З відповідачів солідарно стягнуто заборгованість в сумі 127 937 грн. 83 коп. та судові витрати в розмірі 1279 грн. 38 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини справи і не витребував від позивача додаткові докази, які б підтвердили суму заборгованості, що призвело до ухвалення несправедливого рішення та збільшення обсягу відповідальності. Вважає, що наявна сума заборгованості по кредитному договору та реальний розмір відсотків за користування кредитом і комісії не були підтверджені доказами.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача Штерхунова Ю.С. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду вважала законним та обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, причину неявки не повідомила, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. На підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК судова колегія вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1314/ФКВ-07 (а.с. 6-12).
Відповідно до п. 1.1, 1.3, 1.5.1 зазначеного договору позивач зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 20 623 долари США, з датою повернення 14 жовтня 2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,7 % річних.
Згідно до п.1.7, п.2.10 договору щомісячна комісія за управління кредитом складає 0,1 % від суми кредиту.
Відповідно до п. 2.6 зазначеного договору, проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця.
Відповідно до п. 4.1. Договору від 30.06.2010 року, укладеному між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 25-29).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу, заборгованість відповідачів за кредитом станом на 28 березня 2012 року складає: 15 569,13 доларів США, що за курсом НБУ становить 127 937,83 грн., з яких: 12012,19 доларів США, що в еквіваленті складає 103911,45 грн. - тіло кредиту; 2556,94 долари США, що в еквіваленті складає 20418,96 грн. - відсотки; 3607,43 грн. - комісія за ведення кредиту (а.с.20).
Твердження апеляційної скарги, що ці розрахунки не відповідають дійсній заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими. Правильність наведеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не спростовано належними доказами чи розрахунками.
Виходячи з того, що апелянт не надав інших розрахунків суми боргу, які спростовують розрахунок банку, судова колегія приходить до висновку, що розрахунок суми заборгованості за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» виконано правильно.
Крім того, оскільки виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_3 перед позивачем у повному обсязі було забезпечено договором поруки № 1314/ZФПОР-07 від 15 жовтня 2007 року, за яким поручителем є ОСОБА_4, то вірними є висновки суду першої інстанції про стягнення суми боргу з відповідачів в солідарному порядку. Даний висновок суду відповідає вимогам ст. 554 ЦК України та п. 3 Договору поруки.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О.Невідома