Судове рішення #280238
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11- 773 /06                                   Головуючий у 1-й інстанції: Копейка Т.О.

Категорія ч.2 ст. 190

КК України                                                      Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області    у складі:

головуючого - Куценко О.В., суддів - Олещук Т.Л., Войтовського С.А. за участю прокурора - Земляного В.М. потерпілого - ОСОБА_1, цивільного позивача - ОСОБА_2

24 жовтня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_3, уродженець   м. Баштанка Миколаївської області, українець, громадянин України, раніше не судимий

-   засуджений за ст. 190 ч.2 КК України до 2-х років обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_1 25 000 грн.; ОСОБА_4 5 000 грн.; ТОВ НВФ " Інтермет" 37 577 грн. 40 коп.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за наступних обставин.

01.05.2005 року між ОСОБА_3 і приватним підприємцем ОСОБА_5, які раніше діяли як окремі суб'єкти господарювання, було укладено договір про спільну сільськогосподарську діяльність на 55 га земель, що розташовані поблизу м. Баштанка Миколаївської області, на території Доброкриничанської сільської ради та є власністю ФГ "ОСОБА_6". Даними землями ОСОБА_3 розпоряджався згідно доручення від 15.05.2002 року, виданого ОСОБА_6 з правом розпорядження майном та ведення господарської діяльності фермерського господарства "ОСОБА_6" Крім того, між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 01.05.2005 року було укладено договір про спільну діяльність на 45 га земель, що розташовані на території   Новоіванівської сільради   та належать СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", головою якого є ОСОБА_3 Згідно умов договорів укладених 01.05.2005 року, ПП ОСОБА_4, мав здійснювати обробіток цих земель, та збирання врожаю, а в подальшому отриманий з врожаю прибуток, мав ділитись пропорційно витратам кожного з суб'єктів договору. Між сторонами було досягнуто домовленості про ведення окремого балансу внесків по спільній діяльності. Фактично між сторонами склались правовідносини по оренді ПП ОСОБА_4 45 га земель, що розташовані на території Новоіванівської сільради та 55 га земель, розташованих на території Доброкриничанської сільради. На вказаних землях ОСОБА_3 не здійснював особисто ніякої господарської діяльності. Крім того, ОСОБА_3 мав заборгованість перед ПП ОСОБА_4 у зв'язку з попередніми діловими стосунками та усвідомлював для себе, що не мав би ніяких коштів і прибутку з зібраного врожаю в разі вкладення коштів в обробіток земель.

Заздалегідь знаючи про свою неплатоспроможність, як суб'єкта господарської діяльності, ОСОБА_3, 16 серпня 2005 року з метою отримання коштів приїхав до м. Миколаєва в ТОВ НВФ " Інтермет", де з корисливих мотивів в розмові з представниками даної фірми - заступником директора ОСОБА_1, менеджерами ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , домовився про купівлю 10.892 л дизпалива з відстроченням оплати. Особисто з ОСОБА_9 ОСОБА_3 домовився про взяття в нього в борг 15 тис. грн. На підтвердження своїх обіцянок про погашення заборгованості в подальшому, ОСОБА_3 поїхав з ОСОБА_9 ОСОБА_2 та ОСОБА_8 до м. Баштанки, де діючи шляхом обману, показав землі площею 55 га, розташовані на території Доброкриничанської сільради, передані в користування ОСОБА_5, де на той час вирощувався соняшник та вказав землі СФГ " ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 45 га на території Новоіванівської сільради Баштанського району. Приховавши відомості про справжній стан своїх справ, ОСОБА_3 ввів в оману представників ТОВ " Інтермет", від чого в них склалось враження, що дійсно після збирання врожаю соняшника 2005 року останній буде в змозі провести розрахунок за грошовими зобов'язаннями.

18 серпня 2005 року, ОСОБА_3, зловживаючи довірою, продовжуючи свій злочинний умисел на шахрайство, уклав договір НОМЕР_1 з представником ТОВ НВФ " Інтермет" в особі ОСОБА_1 на поставку 10. 892 л дизпалива на суму 37 577 грн. 40 коп. Згідно умов договору, ОСОБА_3 за поставку 4 225 л мав внести оплату готівкою через 4 тижні, а за 6 667л дизпалива - на протязі 3 тижнів з дня поставки, але у встановлений строк оплату він не здійснив.

Цього ж дня, 18.08.2005 року, згідно видаткової накладної НОМЕР_2, як директор СФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_3 отримав 10.892 л дизпалива за вищевказаним договором з ТОВ " Інтермет" та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд. Діючи в такий спосіб, шляхом обману, ОСОБА_3 заволодів чужим майном, а саме дизельним пальним об'ємом 10.892 л, завдавши матеріальні збитки ТОВ НВФ " Інтермет" на загальну суму 37 577 грн. 40 коп.

Також, 18.08.2005 року, перебуваючи в приміщенні ТОВ НВФ " Інтермет", з корисливих спонукань, ОСОБА_3, діючи шахрайським шляхом зі злочинним умислом, що був направлений на заволодіння чужими коштами, зловживаючи довірою, умовив ОСОБА_1 дати йому в борг гроші, запевнивши про своєчасний розрахунок. ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 15 000 грн., про що той власноручно написав розписку від 18.08.2005 року. При цьому ОСОБА_3 вказав в розписці, що розрахується з ОСОБА_1 через три тижні після отримання, насінням соняшника за мінусом 10 % його вартості, що було економічно невигідно для ОСОБА_3. Діючи в такий спосіб ОСОБА_3, зловживаючи довірою ОСОБА_1, повторно заволодів чужим майном, а саме грошима в сумі 15 000 грн., чим завдав потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.

26.08.2005 року ОСОБА_3, діючи шахрайським шляхом, повторно, зі злочинним умислом, що був направлений на заволодіння чужим майном, приїхав до м . Миколаєва. В приміщенні ТОВ НВФ " Інтермет" він зустрівся з ОСОБА_1 і, зловживаючи довірою останнього, умовив його дати в борг гроші в сумі 10 000 грн., запевнивши, що поверне борг в обумовлені строки. ОСОБА_1 дав гроші у вищезазначеній сумі, про що ОСОБА_3 власноручно написав розписку від 26.08.2005 року, де вказав, що розрахується з ОСОБА_1 через три тижні насінням соняшнику за мінусом 10 % його вартості. Діючи в такий спосіб ОСОБА_3, зловживаючи довірою, повторно, заволодів чужим майном, а саме грошима в сумі 10 000 грн., чим завдав потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.

Після 20.09.2005 року, коли минув обумовлений договорами строк повернення боргів, ОСОБА_3, не провівши розрахунки по договору з фірмою ТОВ НВФ "Інтермет" та з ОСОБА_1, почав умисно ухилятись від зустрічей з представниками ТОВ НВФ " Інтермет" та з ОСОБА_1

30 .09.2005 року ОСОБА_3, не маючи коштів на розрахунки по боргам, в м. Миколаєві в приміщенні ТОВ НВФ " Інтермет" продовжуючи діяти шляхом обману і зловживаючи довірою, написав розписку, в якій дав дозвіл представникам ТОВ НВФ " Інтермет" на збирання всього врожаю соняшника на землях 55 га, розташованих на території Доброкриничанської сільради. При цьому він усвідомлював, що вирощений врожай соняшника належить ПП ОСОБА_5 і ніяких домовленостей з ОСОБА_5 про погашення його боргів за рахунок врожаю не було. Тобто, ОСОБА_3 дав дозвіл на збирання неналежного йому врожаю соняшника в рахунок погашення своїх боргів. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.10.2005 року, ОСОБА_3, маючи на меті повторно заволодіти чужим майном шляхом шахрайства , усвідомлюючи відсутність можливості розрахуватися з існуючими боргами перед ТОВ НВФ " Інтермет" та ОСОБА_1, приїхав в с Новогеоргіївка Баштанського району Миколаївської області, де зустрівся з ОСОБА_4- головою фермерського господарства "ОСОБА_4" Діючи шляхом обману, ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_4 укласти договір на оренду земель площею 55 га на території Доброкриничанської сільради на умовах передплати, при цьому усвідомлюючи, що вказані землі вже передані в користування згідно договору про спільну діяльність від 01.05.2005 року приватному підприємцю ОСОБА_5 на строк до 31.12.2008 року. ОСОБА_4, який не був поінформований про існування такого договору, погодився орендувати землі ОСОБА_3 терміном на 1 рік, на умовах передплати готівкою в сумі 5 000 грн. В той же день, ОСОБА_3 шляхом обману незаконно заволодів грошима ОСОБА_4 в сумі 5.000 грн., отримавши їх як орендну плату за користування землею, запевнивши останнього про укладення в майбутньому договору оренди. 25.10.2005 року на підтвердження усних домовленостей з ОСОБА_4 ОСОБА_3 написав розписку про отримання 5 000 грн. в присутності ОСОБА_10. Через тиждень після передачі коштів, ОСОБА_4 за допомогою сільгосптехніки ФГ "ОСОБА_4" провів дискування грунту на землях площею 55 га, які за усною домовленістю йому передав в користування ОСОБА_3. Діючи в такий спосіб ОСОБА_3 шляхом обману заволодів чужим майном, а саме грошима в сумі 5 000 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на вказану суму. Отриманими від ОСОБА_4 грошима ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. Посилається, що правовідносини, які стали предметом розгляду , відносяться до категорії цивільних та господарських правовідносин, а тому кримінальна справа порушена незаконно і ні по жодному епізоду в його діях немає складу злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України. Засуджений посилається на те, що укладені між ним та ОСОБА_5 договори визначали не право останнього на врожай і користування землею, а тільки на виконання робіт на його землях. При цьому договір з ОСОБА_5 він уважно не читав і підписав не в травні, а в жовтні 2005 року "заднім числом" за проханням ОСОБА_5, який пообіцяв вирішити його фінансові проблеми. Вказує, що не мав наміру заволодіти майном і грошима шахрайським шляхом, оскільки за борги намагався розрахуватися з майбутнього вражаю, який належав йому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_1 і цивільного позивача ОСОБА_2, думку прокурора Земляного В.М., які вважали, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, оскільки вирок суду є законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.

Доводи засудженого про непричетність до скоєння злочину спростовуються поясненнями потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6, договором купівлі-продажу пального укладеного між засудженим і ТОВ НВФ "Інтермед", розписками ОСОБА_6 про отримання від потерпілих грошей в борг.

Так, з пояснень потерпілого ОСОБА_1 слідує, що він працює в ТОВ НВФ " Інтермет" на посаді заступника директора та займає посаду заступника директора ТОВ " ТД Агроінтер". 18 серпня 2005 року ОСОБА_3 уклав договір на поставку 10.892 л дизпалива з фірмою ТОВ НВФ "Інтермет" на суму 37 577 грн. 40 коп. для власного фермерського господарства " ІНФОРМАЦІЯ_1", за умовами якого, за поставку 4 225 л. він мав внести оплату на протязі 4 тижнів, а за 6 667 л - на протязі 3 тижнів з дня поставки готівкою. Цього ж дня ОСОБА_3 в офісі ТОВ НВФ " Інтермет" взяв особисто в нього в борг 15 тис. грн. готівкою, які зобов'язався повернути насінням врожаю соняшнику. 26 серпня 2005 року ОСОБА_3 запевнивши, що обов'язково розрахується, взяв особисто в нього в борг ще 10 тис. грн. готівкою, які зобов'язався повернути насінням врожаю соняшнику через три тижні після дня отримання боргу. У встановлені строки ОСОБА_3 не розрахувався. Наприкінці вересня 2005 року після його розшуку ОСОБА_3 дав письмовий дозвіл на збирання ним (ОСОБА_1) і фірмою "ТД Агроінтер" соняшнику на землях, розташованих вздовж траси на м. Миколаїв. Наприкінці жовтня, проїжджаючи по трасі Миколаїв - Баштанка, він побачив, що комбайни збирають врожай соняшнику. Комбайнери повідомили, що вказівку їм дав фермер ОСОБА_4, якому належать комбайни і поле. При зустрічі ОСОБА_4 пояснив, що він орендує ці землі і збирає з них свій врожай.

Вказані пояснення узгоджуються і з показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8, які дали аналогічні показання, доповнивши, що коли сплив місячний строк погашення боргів, то вони неодноразово намагались додзвонитись до ОСОБА_3, але той не відповідав на дзвінки. Знайшли його вдома. ОСОБА_3 повідомив, що в нього немає ніяких коштів і дав дозвіл на збирання врожаю соняшнику на землях 55 га, щоб погасити борг. Про це він написав розписку від 30.09.05року. Пізніше з'ясувалось, що на землях, які їм показував ОСОБА_3 зібрав врожай фермер ОСОБА_4, який орендував ці землі.

З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що 1 травня 2005 року він заключив договір з ОСОБА_3 на спільну с/г діяльність терміном на 3 роки за умов, що отриманий прибуток поділиться пропорційно витратам кожного. Фактично на цій землі господарював він сам, задіяв власну техніку, кошти та засоби. ОСОБА_3 ніяких коштів не вкладав. В жовтні 2005 року він зібрав на орендованій ділянці врожай соняшнику, який належав тільки йому. При зустрічі в міліції з представником фірми з м. Миколаєва ОСОБА_1 він дізнався, що ОСОБА_3 заключив угоду з ТОВ НВФ " Інтермет" на поставку дизпалива, завідомо знаючи про свою неплатоспроможність. Його ОСОБА_3 не попереджав, що закладає врожай з поля. В серпні 2005 року він придбав у ОСОБА_3 близько 4 тонн дизельного пального, за яке сплатив йому готівкою 14 тис. грн. Частину пального ОСОБА_6 передав йому в рахунок минулих боргів. В 2005 році на землях площею 45 га, розташованих на землях Новоіванівської с/ради, які належать ОСОБА_3 ним особисто було засіяно 20 га пшениці та 25 га соняшника. Цей врожай збирав ОСОБА_3 найманою технікою. Як розпорядився ОСОБА_3 врожаєм йому невідомо, але потім від дізнався, що кошти від реалізації насіння соняшника кредиторам не повернув. Наприкінці жовтня, виїхавши з м. Баштанки в напрямку м. Миколаїва, побачив, що землю, яку він орендує в ОСОБА_3 обробляє трактор, що належить фермеру ОСОБА_4 Зателефонувавши ОСОБА_4 дізнався, що той уклав угоду з ОСОБА_3 про оренду цієї землі на один рік за 5 тис. грн. Він повідомив ОСОБА_4, що орендує землю у ОСОБА_3 за договором від 01.05.05р., строком на 3 роки. Через декілька днів знайшов ОСОБА_3 та запитав про договір. ОСОБА_3 відповів, що йому потрібні були гроші і тому він так вчинив. Запевнив, що все владнає з ОСОБА_4.

З пояснень потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що до нього як до голови ФГ " ОСОБА_4" наприкінці жовтня 2005 року звернувся ОСОБА_3, який запропонував йому взяти в оренду 55 га своїх земель поблизу м. Баштанка на умовах 5 тис. грн. за 1 рік оренди та запропонував здійснити передплату з наступним укладенням договору. Він погодився та 25 жовтня передав ОСОБА_3 5 тис. грн., про що останній написав розписку. Через декілька днів він направив трактор для дискування землі. 2 листопада йому зателефонував ОСОБА_4 з претензією , що оброблялись його землі, які він орендує у ОСОБА_3. Тоді стало зрозуміло, що ОСОБА_3 ввів його в оману і заволодів його грошима в сумі 5 тис. грн. Після з'яснення всіх обставин він почав шукати ОСОБА_3, але знайти його не міг.

Дані пояснення узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_11, з яких слідує, що він працює механізатором в фермерському  господарстві ОСОБА_4 31 жовтня він на тракторі дискував поле площею 55 га поблизу з трасою Дніпропетровськ - Миколаїв, яке ОСОБА_4 взяв в оренду у ОСОБА_3 2 листопада під'їхав ОСОБА_4 і запитав чому він обробляє цю землю. ОСОБА_4 відповів, що вказана земля належить йому. В подальшому з'яснилось, що ці землі дійсно перебували в користуванні ОСОБА_5.

З пояснень свідка ОСОБА_6 слідує, що згідно довіреності від 15 травня 2002 року він доручив своєму сину ОСОБА_3 оперативне керівництво ФГ "ОСОБА_6". Син мав право вільно розпоряджатись землями площею 55 га, що розташовані на території Доброкриничанської с/ради. Йому відомо про складення договору між сином та ОСОБА_5 на оренду землі, а також він знав, що син брав в борг гроші у ОСОБА_1 в сумі 25 тис. грн. для виконання с/г робіт. Дизельне пальне син брав по договору в фірмі " Інтермет" для виконання с/г поточних робіт. Син також мав свою землю площею 45 га, тому такі кошти та об'єми пально -мастильних матеріалів, які він брав в борг, є незначними для вкладання в с/г виробництво. Відомо йому і про те, що син отримав гроші в сумі 5 тис. грн. в ОСОБА_4.

Перевіривши зібрані докази в їх сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку про неспроможність доводів ОСОБА_6 стосовно того, що між ним і ТОВ НВФ " Інтермет" існували господарсько - правові відносини, а між ним і потерпілими цивільно - правові відносини і він не мав наміру на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства.

Ствердження засудженого про те, що укладені між ним та ОСОБА_5 договори визначали не право останнього на врожай і користування землею, а тільки на виконання робіт на його землях і договір з ОСОБА_5 він уважно не читав, підписав "заднім числом" за проханням ОСОБА_5 матеріалами справи не підтверджуються, а напроти, спростовуються показами самого ОСОБА_3 про наявність в нього боргів перед іншими особами і не повідомлення потерпілим про це на час отримання в борг коштів і укладення договору купівлі - продажу дизпалива з відстрочкою платежу, відсутність коштів на момент укладення договорів і в подальшому через фактичну бездіяльність належного йому фермерського господарства, відсутність у засудженого інших легальних джерел прибутку. Разом з тим, з послідовних і узгоджених показань потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, представника цивільного позивача ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4 слідує, що після заволодіння чужим майном і коштами потерпілих та настання строку виплат за борговими розписками і за договором купівлі - продажу пального, ОСОБА_3 почав ухилятися від зустрічей з кредиторами, вводити їх в оману щодо належності йому певного майна і наміру повернути отримане, для того, щоб повернути частину боргів продовжив вчиняти аналогічні дії вже шляхом обману інших осіб.

Таким чином, суд вірно дійшов висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.

Покарання призначено ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступіню тяжкості вчиненого злочину, кількості злочинних епізодів, даних щодо його особи, позитивної характеристики з місця проживання, того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

Порушень вимог кримінально - процесуального законодавства, які могли б вплинути на правильність вироку суду та тягли б його скасування, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Підстав для закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину з винесенням виправдувального вироку, про що він просить в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПУ України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2006 року відносно ОСОБА_3 - без змін.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація