АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-  745/2006р. Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України

Головуючий 1-ї інстанції суддя Пісоцький О.М. Доповідач апеляційної інстанції суддя Чернявський А.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

в складі:

головуючого -                     Ржепецького О.П.,

суддів -                                 Фаріонової О.М., Чернявського А.С,

при секретарі -                    Татаровой СЕ.

з участю прокурора - Земляного В.М.,

виправданої -                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2006р., яким

ОСОБА_1, уродженку            смт  Арбузинка

Миколаївської області, не судиму визнано    не    винною    в    скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, звернувся до суду  зі  скаргою,   що   24.04.2006р.   в  денний   час,   в   смт  Арбузинка Миколаївської області, на території домоволодінь АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, між ним та ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків виникла   сварка,   в   ході   якої   остання   нанесла   йому   легкі   тілесні ушкодження у вигляді крововиливу лівого колінного суглобу.

Виправдовуючи ОСОБА_1, суд вказав, що вона діяла в межах необхідної оборони і ця обставина виключає злочинність діяння.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок Арбузинського районного суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Свою апеляцію він мотивує тим, що фізичної сили до ОСОБА_1 не застосовував.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; виправдану ОСОБА_1, яка просила вирок суду залишити без змін, так як вважає себе не винною; думку прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

В своїх показах ОСОБА_2 стверджував, що 24 квітня 2006 року ОСОБА_1 рвала траву на його території і коли він зробив їй зауваження, то ОСОБА_1 схватила його за руку, вдарила рукою у вухо та по потилиці, а потім нанесла удар ногою в коліно.

ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 перший став її штовхати, схватив за руку та викрутивши її, став наносити їй удари. Намагаючись вирватись від ОСОБА_2, вона наносила йому удари у відповідь. Допускає, що при цьому могла заподіяти ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді крововиливу лівого колінного суглобу. Коли на город вийшла її мати, то ОСОБА_2 відпустив її та пішов з городу.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що коли вона вийшла на город, то побачила, що сусід ОСОБА_2, держить за руку її дочку ОСОБА_1 і наносить останній удари в різні частини тіла. Побачивши її, ОСОБА_2 відпустив дочку та пішов з городу.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 діяла в стані необхідної оборони без перевищення її меж і ця обставина виключає злочинність діяння.

На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 8 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.