АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-   783/06                                              Головуючий у 1-й інстанції: Ітрін М.В.

Категорія: ст.122 ч.І

КК України                                                                Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Ржепецького О.П.

суддів - Фаріонової О.М., Войтовського С.А.

при секретарі- Татаровій С.Є.

за участю прокурора- Земляного В.М.

засудженого- ОСОБА_1

потерпілого- ОСОБА_2

17 жовтня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець м.Нова Одеса Миколаївської області, українець, громадянин України, не судимий,

- засуджений за ст.122 ч.І КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців якщо, що він не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Новоодеської державної районної адміністрації Миколаївської області витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2780 грн.62 коп.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.

18 листопада 2005 року близько 21 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в фойє ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1, на грунті виниклих неприязних стосунків, вчинив бійку з ОСОБА_2, вдаривши його декілька разів рукою в обличчя, а після того, як потерпілий упав, наніс йому удар ногою в область нижньої щелепи зліва. В результаті вказаних дій ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, закритого перелому нижньої щелепи зліва, крововиливів і саден м'яких тканин обличчя, шиї, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки спричинили тривалий розлад здоров'я.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурора для проведення додаткового розслідування. Посилається на те, що органи досудового слідства і суд невірно встановили фактичні обставини справи, оскільки тілесні ушкодження, крім ОСОБА_1, йому наносили і інші особи, які були разом з засудженим. Крім того, вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані неправильно і він повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, так як, на його думку, умисел винних осіб був направлений на заволодіння його майном в ході розбійницького нападу. Апелянт посилається і на те, що досудове слідство і судовий розгляд проводились з порушенням норм КПК, оскільки з матеріалами справи він не знайомився, судових повісток не отримував, пояснень в суді не давав і вирок був оголошений в його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, думку засудженого ОСОБА_1 і прокурора Земляного В.М., які вказали, що вирок суду слідує залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.

Доводи, наведені в апеляції потерпілого, являються безпідставними.

Так, з пояснень засудженого ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві і підтвердив в судовому засіданні вбачається, що влітку 2005 року ОСОБА_2 з іншою особою побили його і з цього часу між ними виникли неприязні стосунки. 18.11.2005 року він був присутній на дні народження племінника. Потім з товаришами заїхали в ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1, де зустрів ОСОБА_2. Оскільки він був обурений попереднім конфліктом, то, побачивши ОСОБА_2 в фойє ресторану, відразу вдарив його декілька разів кулаком по обличчю. Після того як ОСОБА_2 впав, він також наніс йому удар в обличчя ногою. Його знайомі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які були поряд, розборонили їх. Коли потерпілий став тікати, то він схопив його за комір куртки. При цьому ОСОБА_2 зняв з себе куртку і втік. Куртка потерпілого залишилася в його руках. Не заперечував, що в ході зазначених подій знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

Вказані пояснення засудженого узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_4, перепровіреними в судовому засіданні, з яких вбачається, що 18.11.2005 року вони разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заїхали в ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1. Там побачив ОСОБА_2 про якого розповідав ОСОБА_1 і скаржився, що той раніше побив його. Він запропонував ОСОБА_2 поговорити на вулиці. Коли вийшли в фойє, то він покликав ОСОБА_1. Останній підійшов до них і відразу вдарив ОСОБА_2 декілька разів кулаком в обличчя. Після того як ОСОБА_2 впав, то ОСОБА_1 ще наніс йому удар ногою в обличчя. Не очікуючи такої поведінки, він відтягнув ОСОБА_1 в сторону і попросив не псувати свято. ОСОБА_2 став тікати, але ОСОБА_1 схопив його за комір куртки. Потерпілий звільнився і втік, а його куртка залишилася лежати на підлозі. Пояснюючи свою поведінку, ОСОБА_1 відповів, що не зміг втриматися за нанесену раніше образу з боку ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтвердив, що в фойє ресторану ОСОБА_1 розпочав бійку з ОСОБА_2. При цьому вони упали та боролись. Вказав, що ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2, який намагався ухилитися. Вони з ОСОБА_4 розтягнули їх і ОСОБА_2 втік з ресторану. Зазначені свідки вказали, що вони ОСОБА_2 не били, потерпілому наносив удари тільки ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства перевірялись ствердження потерпілого ОСОБА_2 щодо його побиття, крім ОСОБА_1, також ОСОБА_4 і ОСОБА_3.

Даний факт свого підтвердження не знайшов і згідно постанови слідчого від 06.04.2006 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за ознаками ст.122 ч.І КК України відмовлено за відсутністю в їх діях складу вказаного злочину.

Крім того, з пояснень самого потерпілого ОСОБА_2, які він давав на досудовому слідстві, слідує, що саме ОСОБА_1 вдарив його ногою в область щелепи зліва, в результаті чого стався перелом щелепи ( а.с.16).

Таким чином, ствердження ОСОБА_2 стосовно його побиття трьома особами є безпідставними і доказами по справі не підтверджуються.

Також являються безпідставними і доводи потерпілого про те, що умисел ОСОБА_1 і інших осіб був направлений на заволодіння його майном.

З пояснень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 слідує, що куртка потерпілого була стягнута з нього ОСОБА_1 в процесі боротьби. Вказану куртку ОСОБА_1 залишив на підлозі в фойє ресторану. Такі ж пояснення давав і засуджений.

Свідок ОСОБА_5, яка працює в ресторані ІНФОРМАЦІЯ_1, в судовому засіданні вказала, що ввечері 18.11.2005 року, знаходилась на роботі, але ніякої бійки не бачила. На другий день коли вона прийшла на роботу, то побачила, що неподалік від дверей ресторану на дереві висіла чоловіча куртка. Через декілька годин до неї підійшла ОСОБА_6 і запитала про цю куртку, але вона відповіла, що не бачила хто її забрав.

Постановою слідчого від 06.04.2006 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. 187 КК України відмовлено за відсутністю в його діях складу вказаного злочину (а.с.107).

Перевіривши зібрані докази в їх сукупності, суд вірно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.І ст.122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених ст.121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, обставин справи та даних про особу винного. Як обставину, що пом'якшує покарання суд врахував те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся в скоєному. Обґрунтовано врахована судом і обставина, що обтяжує покарання- вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Порушень кримінально-процесуальних норм, допущених як в ході досудового слідства, так і при судовому розгляді, які б вказували на необхідність скасування вироку, як то посилається потерпілий, колегія суддів не вбачає.

На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_2 давав пояснення, викликався він і для ознайомлення з матеріалами справи, але не з'явився. Органами досудового слідства перевірялись пояснення потерпілого стосовно його побиття і по цим питанням, як зазначено вище, винесені рішення, які не оскаржувались є законними.

Згідно протоколу судового засідання, для дачі пояснень потерпілий неодноразово викликався і в судове засідання. На початку судового розгляду він був присутній, але потім з своєї ініціативи залишив зал судового засідання і в суд не з'являвся, хоча йому направлялись повідомлення про дату розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.