2-391/11

2/1326/167/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2012 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - Мартинишин М.О.

при секретарі - Кметь Г.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про поділ майна подружжя

та позов ОСОБА_3

до ОСОБА_2

про усунення перешкод в користуванні майном та визнання право приватної(особистої) власності на квартиру, суд, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що з 29.01.1997р. перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 25.09.2009р. Під час шлюбу у спільну сумісну власність подружжя набуто майно: квартира АДРЕСА_1; 1/3 частини об'єкта незавершеного будівництва, готовністю 85%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; 2/6 частини будівель загальною площею 2843 кв.м по вул. Клепарівській у м.Львові; гараж Б-1, площею 16,1 кв.м, розташований у АДРЕСА_3; автомобіль CX-7» 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7; автомобіль Мurano» 2006 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З урахуванням інтересів малолітнього сина, який проживає разом із ОСОБА_2, позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, у якій вони проживають, гараж Б-1, площею 16,1 кв.м, розташований у АДРЕСА_3 та на автомобіль CX-7», який використовується позивачкою. Позивачка вважає, що 1/3 частина об'єкту незавершеного будівництва, готовністю 85%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, повинна залишитись у власності відповідача, оскільки саме він займався та займається веденням та організацією справ на цьому об'єкті. Автомобіль Nissan Мurano перебуває у користуванні відповідача, а тому теж повинен залишитись у його власності. Позивачка вважає, що 2/6 частини будівель загальною площею 2843 кв.м по вул.Клепарівській у м.Львові слід розділити між сторонами у рівних частинах.

У подальшому представником ОСОБА_2 подано заяву про уточнення до позову, в якій ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1; гараж Б-1 площею 16,1 кв.м., розташований у місті Львові по АДРЕСА_3; автомобіль марки CX-7»д.н.з. НОМЕР_7, 2007 року випуску, червоний колір, номер шасі НОМЕР_9; 1/6 частину будівель загальною площею2843,3 кв.м. по АДРЕСА_4 та на 5% статутного капіталу ТзОВ «Виллсон єнд Браун Восток», яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5. При цьому, ОСОБА_2 вважає, що слід визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину об'єкту незавершеного будівництва, готовністю 85%, а саме: консервний завод позначений на плані літерами А-1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; автомобіль марки Мurano»д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорний колір, номер шасі НОМЕР_8; 1/6 части ну будівель загальною площею 2843,4 кв.м., по АДРЕСА_4.

ОСОБА_3 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін спору, оскільки була придбана ОСОБА_2 за час шлюбу із ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2003р.

Ухвалою від 25.04.2012р. вказані справи об'єднано в одне провадження.

У подальшому представником ОСОБА_3 подано заяву про зміну предмета позову, якою ОСОБА_3 просить визнати за ним право особистої приватної власності на частину спільного майна подружжя, а саме: на 1/3 частину об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; на автомобіль Мurano» 2006 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1; на 2/6 частини будівель по АДРЕСА_4. При цьому, ОСОБА_3 вважає, що за наслідками поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 слід визнати право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1; гараж Б-1 площею 16,1 кв.м, розташований у АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 0,1750га, що розташована у с.Малечковичі, Пустомитівського району, Львівської області, кадастровий №4623686600:02:001:0879; автомобіль CX-7» 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7. Крім того, за рахунок коштів внесених на депозитний рахунок суду слід компенсувати ОСОБА_2 суму 12330,00 грн. вартості її частки у спільному майні подружжя.

Представники позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 підтримала, надала пояснення аналогічні викладені в позовній заяві та уточненій заяві ОСОБА_2, а проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечила, вважає такий позов безпідставним. Просить позов ОСОБА_2 задовольнити повністю, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечила, вважає позов безпідставним, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, а позов ОСОБА_3 підтримала, дала аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову ОСОБА_3. Просить позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши матеріали справи, додатково подані сторонами докази, приходить до висновку, в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя слід частково задовольнити, а позов ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та визнання право приватної(особистої) власності підлягає до задоволення повністю за наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що між сторонами спору 29.01.1997р. зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 25.09.2009р., шлюб розірвано.

Сторони спору є батьками малолітнього ОСОБА_4, 2002 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції 08.10.2002р. Дитина проживає разом із матір'ю - ОСОБА_2, у квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_3 у даній квартирі не проживає.

Вказана квартира придбана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.02.2003р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстр.№359). Крім того, ОСОБА_2 придбано автомобіль CX-7», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 21.05.2008р.

ОСОБА_3 було придбано: гараж Б-1 площею 16,1 кв.м, розташований у АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі-продажу гаража посвідченого 02.04.2004р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстр.№991); 1/3 частину об'єкту незавершеного будівництва, готовністю 85%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого 04.09.2007р. приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстр.№1673); 2/6 частини будівель, загальною площею 2843 кв.м по АДРЕСА_4, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 27.06.2003р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстр.№2571). Крім того, ОСОБА_3 придбано автомобіль Мurano», 2006 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 26.07.2006р.

У статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Сторони в судовому засіданні не заперечили того факту, що зазначене вище майно було набуто ними у спільну сумісну власність.

Крім того, з Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №549662 вбачається, що на підставі договору дарування земельної ділянки від 02.02.2010р. ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,1750га, що розташована у с.Малечковичі, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий №4623686600:02:001:0879. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.02.2011р., залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.10.2011р., дану земельну ділянку визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а договір дарування визнано удаваним правочином, що приховує договір міни.

Відповідно до приписів статті частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що вказана земельна ділянка є спільною сумісною власністю сторін спору.

Ухвалою від 30.06.2010р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та судову автотоварознавчу експертизи на вирішення яких поставлено питання про дійсну вартість спільного майна подружжя.

За наслідками проведених експертиз Львівським НДІСЕ виконано висновки №3691 та №3692 від 15.12.2010р., згідно з якими ринкова вартість автомобіля Mazda CX-7 становить 198197 грн., а ринкова вартість автомобіля Nissan Мurano становить 198197,00 грн.

Львівським НДІСЕ виконано висновок №4243/4244 від 30.01.2012р, згідно з яким визначити ринкову вартість об'єкта нерухомості станом на момент проведення експертизи - 2/6 частин будівель, загальною площею 2843,3 кв.м по АДРЕСА_4 неможливо, в зв'язку із відсутності частини будівлі під літерою "Г'-1". Ринкова вартість об'єкта нерухомості - 2/6 частин будівель фактичною площею 2359,4 кв.м по АДРЕСА_4, становить 1534933,00 грн.

Львівським НДІСЕ виконано висновок №4241 від 22.11.2011р., згідно з яким ринкову вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1100984,00 грн.

Львівським НДІСЕ виконано висновок №4245 від 28.11.2011р., згідно з яким ринкова вартість 1/3 частини об'єкту незавершеного будівництва, готовністю 85%, позначеного на плані літерами А-1, що розташований по АДРЕСА_2, становить 237817,00 грн.

Львівським НДІСЕ виконано висновок №4245 від 17.11.2011р., згідно з яким ринкова вартість гаража Б-1 площею 16,1 кв.м, розташованого у АДРЕСА_3, становить 103539,00 грн.

Львівським НДІСЕ виконано висновок №3646 від 06.11.2012р., згідно з яким ринкова вартість земельної ділянку площею 0,1750га, що розташована у с.Малечковичі, Пустомитівського району, Львівської області, кадастровий №4623686600:02:001:0879, становить 523758,00 грн.

З наведеного вбачається, що загальна вартість спільного майна, що підлягає поділу між сторонами спору, становить 3877616,00 грн. За загальним правилом, встановленим у статті 70 ЦК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Виходячи із принципу рівності часток, вартість майна отриманого кожним із подружжя внаслідок поділу повинна становити 1938808,00 грн.

За приписами статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Суд дійшов висновку про те, що за ОСОБА_2 слід визнати право власності на таке майно: квартиру АДРЕСА_1; гараж по АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 0,1750га, що розташована у с.Малечковичі, Пустомитівського району, Львівської області, кадастровий №4623686600:02:001:0879; автомобіль Mazda CX-7. Ринкова вартість вказаного майна становить 1926478,00 грн., що на 12330,00 грн. менше половини вартості спільного сумісного майна подружжя. Виділення ОСОБА_2 вказаного майна в натурі відповідає її інтересам, інтересам дитини та не суперечить інтересам ОСОБА_3, що вбачається із процесуальної позиції сторін спору.

Також, інтересам сторін відповідає виділення ОСОБА_3 в натурі такого майна: 1/3 частини об'єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2; автомобіля Nissan Мurano. Ринкова вартість цього майна становить 416205,00 грн.

Спір між сторонами зводиться до визначення подальшої юридичної долі 2/6 частини будівель по вул.Клепарівській у м.Львові. При цьому, вимоги ОСОБА_2 зводяться до поділу даного об'єкту між сторонами у рівних частинах. Вимоги ОСОБА_3 полягають у визнанні за ним права власності на даний об'єкт.

З огляду на встановлений у статті 70 СК України принцип рівності часток подружжя у спільному сумісному майні, у цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки внаслідок такого поділу вартість отриманого ОСОБА_2 майна значно перевищуватиме вартість майна отриманого ОСОБА_3

При винесенні рішення у справі, суд виходить із того, що у випадку виділення ОСОБА_3 2/6 частини будівель по вул.Клепарівській у м.Львові, вартість отриманого ним майна становитиме 1951138,00 грн., що на 12330,00 грн. перевищуватиме половину вартості спільного сумісного майна подружжя. Як вбачається із наявної у матеріалах справи квитанції №ПН9292 від 26.11.2012р., ОСОБА_3 внесено на депозитний рахунок суду суму 12330,00 грн. для забезпечення компенсації ОСОБА_2 частини вартості спільного майна подружжя.

Попри відсутність згоди ОСОБА_2, суд дійшов висновку про присудження їй грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на 2/6 частини будівель по вул.Клепарівській у м.Львові, з огляду на таке.

При вирішенні питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, слід ураховувати положення частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України, щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, зокрема, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Визначена, виходячи із принципу рівності часток у спільному сумісному майні ідеальна частка ОСОБА_2, у будівлях по вул.Клепарівській у м.Львові становитиме менше ніж 3/1000-их. Така частка є незначною і не може бути виділеною в натурі. Тому, до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню приписи статті 365 ЦК України, а 2/6 частини будівель по вул.Клепарівській у м.Львові підлягають виділенню ОСОБА_3 із компенсацією ОСОБА_2 12330,00 грн. вартості її частки у даному майні за рахунок коштів внесених ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду.

При винесенні рішення у справі судом теж враховано, що при будь-якому іншому варіанті поділу в натурі спільного сумісного майна подружжя, сума компенсацій значно перевищуватиме 12330,00 грн.

Щодо вимог, ОСОБА_2 про визнання права власності на 5% статутного капіталу ТзОВ «Виллсон єнд Браун Восток», яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5, суд відмовляє в такій позовній вимозі виходячи наступного.

Представником ОСОБА_2 не надано доказів, що частка статутного капіталу ТзОВ «Виллсон єнд Браун Восток», яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 придбана ОСОБА_3 під час шлюбу та за спільні кошти, та відсутність доказів, які б підтверджувало факт, підставу набуття ОСОБА_3 вказаної частки на підставі цивільно-правових договорів, оскільки статут ТзОВ «Виллсон єнд Браун Восток»не підтверджує вказаного.

Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Окрім цього, виходячи із пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб'єктом.

Відповідно до пункту 28 згаданої Постанови «Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-ХІІ «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки».

Відповідно до ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що об'єктом права спільної сумісної вчасності подружжя за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік мас право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя мас бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї».

Отже, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, й зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкту права спільної сумісної власності подружжя.

Право на компенсацію вартості частки коштів виникає у іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного фонду, при цьому лише у тому випадку, коли спільні кошти усупереч статті 65 СК України були використані одним з подружжя саме для внесення вкладу до статутного фонду. Подальше розпорядження учасником товариства його часткою у статутному капіталі з огляду на положення статей 116, 147 ЦК України є суб'єктивним корпоративним правом такого учасника і відчуження ним на власний розсуд частки в статутному капіталі не може вважатися використання(відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім'ї.

Суд, виходячи з вищевказаного, враховуючи та оцінивши в сукупності здобуті в судовому засіданні докази на підтвердження позовних вимог сторін, знаходить необхідним позов ОСОБА_2 задоволити частково та позов ОСОБА_3 задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Позов ОСОБА_3 задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1; гараж Б-1, площею 16,1 кв.м, розташований у місті Льовів по АДРЕСА_3; на земельну ділянку, площею 0,1750га, що розташована у с.Малечковичі, Пустомитівського району, Львівської області, кадастровий №4623686600:02:001:0879; автомобіль CX-7», 2007 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7.

В решті позову ОСОБА_2 відмовити.

Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 1/3 частину об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; автомобіль Мurano», 2006 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_1; 2/6 частини будівель по АДРЕСА_4.

Територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Львівській області грошові кошти у розмірі 12330 (Дванадцять тисяч триста тридцять) гривень 00 коп., що були внесені ОСОБА_3 згідно квитанції №ПН9292 від 26.11.2012р. та знаходяться на його депозитному рахунку в ГУДКУ у Львівській області виплатити ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5) суму 3272,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мартинишин М.О.