Справа № 22-4211 Головуючий 1 інстанції Руденко М.А.
Категорія-42 Доповідач Лаченкова О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О. суддів-Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило С.Ю. з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську, 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нагорний» та по зустрічній позовній заяві відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську до ОСОБА_2, 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нагорний» про визнання акту за формою Н-1 від 22.02.2002 року та висновку МСЄК від 09.07.2002 року недійсними.
встановила: В серпні 2002 року в суд звернулась позивачка з позовною заявою про визнання відмови про виплату страхової суми НОМЕР_1 незаконною та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала головним бухгалтером з 03.08.2000р. в ТОВ «Магазин хозтоварів «Нагорний». 21.11.2001 p., після 17 години, повертаючись з ДПІ Жовтневого району на роботу, вона впала на вулиці та отримала перелом руки, вважає, що ця травма є виробничою. Вона самостійно зібрала та оформила всі необхідні документи про отримання виробничої травми та передала їх відповідачу. 09.07.2002 року відбулось засідання МСЄК на якому був присутнім представник відповідача, згідно висновку якого їй було встановлено 20% втрати професійної працездатності. Однак після цього вона отримала відмову відповідача в отриманні страхової суми. Дії відповідача вважає неправомірними, такими, що нанесли їй фізичні та моральні страждання, привели до нервово стресу та депресії. Позивачка просила визнати відмову виконавчої дирекції Фонду в виплатах страхових сум та стягнути моральну шкоду у розмірі 3 000,00грн. незаконною, визнати постанову НОМЕР_2 про відмову в виплаті страхових виплат недійсною, стягнути з відповідача на її користь допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 1 271,84 грн. одноразову допомогу станом на 01 жовтня 2005 року в сумі 13 572,62 грн., щомісячні страхові виплати з 09.07.2002 року по жовтень 2005 року в сумі 6 180,09 грн., компенсацію втраченого заробітку з урахуванням індексу інфляції 31 579,10 грн., забезпечити ії утримання в лікувально-профілактичному закладі, стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 66 400,00.
22 січня 2004 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську подало зустрічний позов до ОСОБА_2, 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нагорний» про визнання акту за формою Н-1 від 22.02.2002 року недійсним, посилаючись на те, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 має не виробничий характер.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2006 року ОСОБА_2 в позові до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську відмовлено. Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську задоволені частково, акт за формою Н-1 від 22.02.2002 року визнаний недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про часткове скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення яким задовольнити її позов.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, о з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної
скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання постанови про відмову в виплаті страхової виплати незаконною та виплаті страхових сум і моральної шкоди, районний суд виходив з того,що позивачкою не надано доказів щодо настання страхового випадку під час виконання нею трудових обов»язків.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що позивачка, працювала головним бухгалтером з 03.08.2000р. в ТОВ «Магазин хозтоварів «Нагорний».
21.11.2001 р., о 17 години 30 хвилин, повертаючись з ДПІ Жовтневого району на роботу, вона впала на вулиці та отримала перелом руки, в зв»язку з чим вона звернулась до поліклініки СМСЧ №6 М.Дніпропетровська.
Відповідно до ст.. 12 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого Постановою КМУ №1094 від 21.08.2001 року ) за висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов»язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки,що сталися з працівниками під час прямування з роботи пішки,на громадському,власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству .Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення ,що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1,про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ(невиробничий травматизм).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листків непрацездатності ОСОБА_2,в кодуванні травми вказано 05,що свідчить про те,що нещасний випадок стався з нею по дорозі на роботу(чи з роботи).
Крім того,з пояснень свідка ОСОБА_3 яка працює в інспекції охорони праці Жовтневого району м.Дніпропетровська ,під час перевірки ТОВ магазин «Нагорний» за скаргою ОСОБА_2, директор магазину мала намір скласти у відношенні позивачки акт НТ, оскільки вважала,що нещасний випадок має невиробничий характер, оскільки позивачка отримала травму під час дороги з роботи, в зв»язку з чим акт Н-1 до територіального управління Держнагляду праці в Дніпропетровській області не направлявся.
Отже колегія суддів приходить до висновку,що доводи позивачки про те,що травма була нею отримана під час перебування на роботі не найшли свого підтвердження ,оскільки матеріали справи свідчать про те,що після нещасного випадку вона звернулась до лікарні не по місту своєї роботи -обласної лікарні ім..Мечнікова,а до поліклініки СМСЧ №6 М.Дніпропетровська по місцю свого проживання.
Виходячи з вищевикладеного,колегія суддів вважає,що суд першої інстанції обгрунтовано визнав недійсним акт Н-1 від 22.02.2002 року і відмовив ОСОБА_2 в визнанні незаконними відмови НОМЕР_1 про виплату їй страхової суми відповідачем від 24.07.2002 року , визнанні постанови НОМЕР_2 про відмову в виплаті страхових виплат та відмовив в виплаті страхових сум та моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини , на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним,а тому доводи апеляційної скарги позивачки суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.