Справа № 22-9204/2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Савкевич К.М.
Категорія - 21 Доповідач - Могутова Н.Г.
РІШЕННЯ іменем України
26 жовтня 2006 року в складі:
Апеляційний суд Донецької області
головуючого Гурової О.М.
суддів Бондаренко Л.І.,
Могутової Н.Г. при секретарі Миснянко М.П.
за участю: представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача Іванова І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу апеляційні скарги ОСОБА_1, відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 і відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську звернулись до апеляційного суду із апеляційними скаргами на рішення Красноармійського міськрайонного суду від 10 серпня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про стягнення моральної шкоди були задоволені частково: з відповідача на користь позивача було стягнуто відшкодування моральної шкоди у розмірі 6000 грн.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду, збільшивши суму відшкодування моральної шкоди до 12000 грн., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини по справі, що мають значення для визначення розміру завданої позивачу моральної шкоди, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача і представник відповідача доводи своїх апеляційних скарг підтримали, заперечували проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості, в наслідок чого отримав професійне захворювання: хронічна двостороння нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху. Висновком МСЕК від 27 квітня 2005 року йому вперше безстроково встановлена втрата працездатності 30 % в зв"язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності. Позивачу у зв"язку з отриманим трудовим каліцтвом завдано моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача піддягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню з таких підстав.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов"язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, в наслідок чого отримав професійне захворювання: хронічна двостороння нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху. Висновком МСЕК від 27 квітня 2005 року йому вперше безстроково встановлена втрата працездатності 30 % в зв"язку з професійним захворюванням і третя група інвалідності.
Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК відповідно до вимог ст.ст. 34 п. З Закону необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що професійним захворюванням позивачу завданий фізичний біль, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Проте визначена судом сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 грн. на думку апеляційного суду, є недостатньою, оскільки характер професійного захворювання (хронічна двостороння нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху) позивача, а також його наслідки, ступінь порушення його життєвих стосунків, потреба позивача у додаткових зусиллях для організації життя дають підстави апеляційному суду для збільшення суми на відшкодування моральної шкоди. Таким чином наведені в апеляційній скарзі позивача доводи дають підстави для збільшення стягнутої суми відшкодування моральної шкоди.
Виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.
Згідно ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити і збільшити суму відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч гривень).
З