Справа № 22-9676/2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Стоілова Т.В.
Категорія 21 Доповідач Могутова Н.Г.
УХВАЛА Іменем України
26 жовтня 2006 року в складі:
Апеляційний суд Донецької області
головуючого Гурової О.М.
суддів Бондаренко Л.І.
Могутової Н.Г. при секретарі Миснянко М.П.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Іванова І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду від ЗО серпня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача про стягнення моральної шкоди були задоволені частково у розмірі 18000 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, бо суд дав невірну оцінку моральним стражданням позивача, не встановив факт спричинення йому такої шкоди.
Позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що з позивачем 1 жовтня
2005 року під час роботи в ДП „Вугільна компанія „Краонолиманська" стався нещасний випадок
на виробництві і він отримав черепно-мозкову травму. Висновком МСЕК від 27 січня 2006 року
йому вперше на строк до 27 січня 2006 року була встановлена втрата працездатності 50 %, третя
група інвалідності. Позивачу у зв"язку з отриманою травмою завдано моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
В п.4.1 рішення Конституційного Суду 'України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що з позивачем 1 жовтня 2005 року під час роботи в ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" стався нещасний випадок на виробництві і він отримав черепно-мозкову травму. Висновком МСЕК від 27 січня 2006 року йому вперше на строк до 27 січня 2006 року була встановлена втрата працездатності 50 %, третя група інвалідності.
Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК відповідно до вимог ст.ст. 34 п. З Закону необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що внаслідок отриманої черепно-мозкової травми позивачу був установлений наступний діагноз: струс головного мозку із синдромом ВСД по гіпертонічному типу, астено-невротичний синдром, потім було встановлено ухиб головного мозку 1 ступеня із правобічною пірамідною недостатністю, субарохлоідний крововилив, супутній діагноз посттравматичний підвивих ГЗ, поверхнева травма підборіддя ліворуч із наявністю саден, в зв"язку з чим стан здоров"я позивача погіршується, він не може вести звичайний спосіб життя не зважаючи на молодий вік, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, й з дотриманням вимог ч. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 18000 грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її зменшення не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від ЗО серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.