Справа №22 - 8104/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Дорошенко В.Г.
Категорія: 12 Доповідач: Краснощокова Н.С.
рішення іменем україни
1 листопада 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Маширо О.П.,Стратіло В.І. при секретарі Черкасові К.Б.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ХОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від ЗО червня 2006р. у справі за позовом Дочірнього підприємства „Інститут сучасних технологій" Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард -2001" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання довіреності недійсною та визнання договору купівлі - продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача ОСОБА_3 оскаржує в апеляційному порядку рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 30 червня 2006р., яким задоволено позов Дочірнього підприємства „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -2001" та визнано недійсною довіреність від 12 липня 2004р. видану від імені позивача в особі ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 на представництво інтересів по укладенню договору купівлі - продажу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Визнано недійсним договір купівлі - продажу будівель, укладений між позивачем та ОСОБА_3. 16 липня 2004р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 Стягнено з позивача на користь ОСОБА_3 15 000 грн., стягнено з ОСОБА_3 витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Апелянт посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, справа розглянута без участі відповідача ОСОБА_5 і в матеріалах справи немає належних даних про її повідомлення про час та місце розгляду справи. Відсутні у справі дані про виклик належним чином до суду відповідача ОСОБА_4 Суд прийняв у якості доказу копію протоколу від 9.07.2004р., без доведеності позивачем поважних причин несвоєчасності подання цього доказу, а саме - про цей доказ не було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Судове рішення обгрунтоване тим, що на час видання довіреності на продаж майна товариства ОСОБА_5 була звільнена з посади директора, однак, належних доказів на підтвердження цього факту не надано. Визнаючи недійсними договір від 16.07.2004р. та довіреність від 12.07.2004р. суд погодився із доводами позивача про те, що ці угоди не відповідають вимогам ст. ст. 241, 246 ЦК України. Однак, такий висновок суду є неправильним, оскільки довіреність від імені позивача видана директором ОСОБА_5, скріплена печаткою підприємства, завірена нотаріусом, який перевіряв повноваження директора. Крім того, правочин, вчинений за цією довіреністю - договір купівлі - продажу фактично схвалений позивачем, оскільки позивач прийняв оплату від ОСОБА_3 та передав йому у власність об'єкти нерухомості, передбачені договором. Апелянт просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача наполягав на скарзі та просив рішення скасувати, представник позивача проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що 16 липня
2004р. між Дочірнім підприємством „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -І" та ОСОБА_3. був укладений договір купівлі - продажу будівель, а саме - цегляного гаражу, побутового приміщення літ. Ж-1 площею 231,4 кв. м., шлакоблочного гаражу літ. М-1 площею 62,0 кв. м., що складає 2/100 частин усього будівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Цей договір посвідчений 16.07.2004р. приватним нотаріусом Донецького міського округу. З боку продавця договір підписав ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 12 липня 2004р., виданої від імені ДП „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -1" директором ОСОБА_5, довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Однак, ОСОБА_5 на час підписання довіреності була звільнена з посади директора дочірнього підприємства і директором був призначений ОСОБА_8. Оскільки на момент підписання довіреності на ім'я ОСОБА_4 ОСОБА_5 не була директором і не мала достатніх повноважень суд визнав довіреність недійсною. Крім того, що ОСОБА_4 не мав належних повноважень на підписання договору купівлі - продажу майна, суд визнав, що ця угода і з інших підстав не відповідає законодавству. Згідно із Статутом ДП „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -1" право розпорядження майном підприємства належить до виключної компетенції власника, тому укладати та підписувати угоди, пов'язані з передачею права власності на майно дочірнього підприємства має тільки ТОВ „Форвард -2001". Позивачем угода, укладена з перевищенням повноважень представником, не схвалена і не виконана фактично, спірне майно з балансу не знято. Крім того, угода не відповідає вимогам ст. 207 ч.2 п.2 ЦК України, оскільки не скріплена печаткою юридичної особи позивача. Тому суд визнав недійсними довіреність від 12.07.2004р., видану від імені позивача на ім'я ОСОБА_4 та договір купівлі - продажу майна від 16 липня 2004р. та стягнув з позивача на користь ОСОБА_3 сплачену за договором купівлі - продажу суму - 15 000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсними довіреність та договір купівлі - продажу суд обгрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Зокрема, суд правильно виходив із того, що на момент видачі довіреності від імені позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 була звільнена з посади директора ДП „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -1" та директором був призначений ОСОБА_8 Пунктом 6.2.8 Статуту ДП „Інститут сучасних технологій" ТОВ „Форвард -1" передбачено, що право розпорядження майном підприємства належить до виключної компетенції засновника, яким є ТОВ „Форвард -2001", тобто таку довіреність мав право видати лише засновник. Договір купівлі - продажу укладений особою, яка не мала належних повноважень та не скріплений печаткою юридичної особи в порушення вимог ч.2 ст. 207 ЦК України, таким чином він не відповідає вимогам ст. 203 ЦПК України. Пунктом 3 договору купівлі - продажу від 16.07.2004р. передбачено, що будівлі продані за 15 000 грн., які покупець зобов'язаний сплатити на протязі 3 робочих днів на рахунок продавця або сплатити до каси продавця, факт повного розрахунку між сторонами підтверджується листом продавця про розрахунок у повному обсязі.
Суд зазначив у рішенні, що будь -яких доказів про сплату оговореної договором суми не надано. У той же час суд стягнув з позивача на користь відповідач ОСОБА_3 сплачену за договором суму 15 000 грн., чим допустив протиріччя.
В засіданні апеляційного суду представник позивача заперечував факт оплати відповідачем суми, визначеної у договорі. Представник ОСОБА_3 пояснив, що сума була сплачена ОСОБА_3, однак, платіжні документи ним втрачені, можливості надати підтвердження оплати він не має. В матеріалах справи будь-яких доказів проведення оплати немає.
За таких обставин, рішення суду слід скасувати в частині стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 15 000 грн.
У іншій частині висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Вимоги процесуального права не порушені, оскільки учасники процесу, які не приймали участь в засіданні суду, повідомлені про час та місце розгляду справи, зокрема ОСОБА_5 повідомлена відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, від ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308,309, 313-316 ЦПК України, Апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ХОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 30 червня 2006р. скасувати в частині стягнення з Дочірнього підприємства „Інститут сучасних технологій" Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард -2001" на користь ОСОБА_3 15 000 грн.
У іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.