Справа № 22-к - 2480 Головуючий 1 інс. Хейло Я.В.
Доповідач Євтушенко О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Євтушенко О.І.,
суддів: Білич І.М., Мороз Л.А., Шахова О.В. Антоненко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги,
за касаційною скаргою Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 вересня 2004 року,
Апеляційний суд ,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 14 вересня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача ДП «Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на користь позивача 18 123 грн. компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомоги, а також державне мито на користь держави в сумі 181 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2005 року вказане рішення суду першої інстанції змінено, стягнуто з відповідача - ДП «Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на користь ОСОБА_1 суму компенсації у розмірі 15 986 грн. 78 коп.
Селидівська дирекція з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 вересня 2004 року та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 став висновок суду, що за період роботи позивача на шахті „Новоградовська" порушені вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про оплату праці" своєчасно не виплачена одноразова допомога, яка була призначена 16 березня 1998 року в сумі 21430 гривень, а виплачена лише 16 липня 2001 року.
Вважаючи несвоєчасну виплату вихідної допомоги порушенням діючого законодаства України, суд поклав на відповідача ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" обов'язок сплатити позивачеві компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомги у сумі 18123 грн.
Апеляційний суд зменшив суму стягнень стягнувши компенсацію в розмірі 15 986,78 гривень .
Проте з висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу вихідна допомога була призначена 16 березня 1998 року в сумі 21430 гривень, а виплачена 16 липня 2001 року.
Суд першої інстанції не врахував положень ст. 233 КЗпП України в редакції Закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до вказаної норми право працівника звернутись з заявою про
вирішення трудового спору до суду було обмежено тримісячним строком з дня, коли він дізнався про порушення свого права.
Законом України від 11 липня 2001 р. "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" до ст. 233 КЗпП України були внесені зміни, відповідно до яких право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувалось певним строком. Вказаний Закон набрав чинності 01 серпня 2001 року і зворотної сили не має.
Позивач звернувся до суду з заявою про вирішення трудового спору 7 травня 2004 року.через шість роки після призначення допомоги і через два роки 10 місяців пвсля виплати цієї допомоги. Поважність причин пропуску строку, визначеного ст. 233 КЗпП України в редакції, що діяла до 01 серпня 2001 року ні судом першої інстанції ні апеляційним судом не перевірена. Взагалі судом не застосовані спеціальні норми права КЗпП України.
Крім того позивач звернувся до суду з позовом Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", але суд стягнув компенсацію з ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", не з*ясувавши чи це одна ж і таж сама юридична особа. Не перевірив доводи представника відповідача про те що вони не є правонаступником шахти „Новоградовська", де працював позивач та отримав каліцтво, а довідка а. с. 4 ніким не підписана та не завірена.
Таким чином рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції не відповідають діючим нормам права та постановлені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з направленням справа на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336, 338 ЦПК України та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 р. № 697-V, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" задовольнити частково.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до
Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" про стягнення ком пенса ції за несвоєчасну виплату одноразової допомоги скасувати, а справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.