Справа№ 11а-767/2006 Головуючий у І інстанції: Донченко Ю.В.
Категорія ст.286 ч.І КК України Доповідач: Макойда З.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Макойди З.М.
суддів - Танечника І.І., Валько Н.М.
з участю прокурора - Дудинської Т.М.
з участю засудженого - ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1., на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження
уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, прожинаючого за адресою:м. Львів, мул. АДРЕСА_1, раніше не судимого,
Засуджений за ч.І ст.286 КК України до штрафу в розмірі 100 ( ста ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( одну тисячу сімсот гривень ) в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки. .
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1. за проведення судово-автотехпічної експертизи 205 ( двісті-п'ять ) грн. 03 коп. в користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області.
Вироком суду ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що 12 листопада 2005 року близько 22.45 год. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки " Опель Астра " р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Шевченка в м. Львові, в напрямку за межі міста, порушив правила безпеки дорожнього рух, передбачені п. 1.5 Розділу 1, п. 11.2 Розділу 11, п. 12.3 Розділу 12, Правил дорожнього руху України, які виявилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої
обстановки та її змін, не вів керований ним транспортний засіб якнайближче до правого краю проїзної частини, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді пішоходів, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода - потерпілого ОСОБА_2. Від наїзду потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. зазначає, що з даним вироком суду категорично не погоджується і не визнає себе винним в інкримінованому йому діянні, оскільки даний наїзд на пішохода стався виключно з вини самого пішохода, який в порушення правил дорожнього руху не звертав уваги на те, що на автодорозі рухався автомобіль і ривком кинувся пересікати проїздну частину дороги, що було сказано самим пішоходом під час слухання справи у суді і зафіксовано у протоколі судового засідання.
Просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2006 року., постановивши виправдувальний вирок, а справу закрити на підставі п. 2, ст. 6 КПК України за відсутності у його діях складу злочину. Вважає, що однобічно та неповно проведено дізнання, досудове та судове слідство, невідповідають висновки суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи.
Також вважає, що судом не були витребувані інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши доповідача, думку прокурора про законність та
обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши
доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Перевіряючи вирок у визначених в апеляції межах, колегія суддів вважає,
що покарання засудженому ОСОБА_1. визначено з врахуванням відомостей про
його особу та обставини справи, які пом'якшують покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину заперечив, та пояснив, що дійсно 12 листопада 2005 року близько 22.45 год. він керував автомобілем марки " Опель Астра " р.н. НОМЕР_1 та рухався по вул. Шевченка в м. Львові в напрямку за межі міста. На проїзній частині дороги він побачив трьох пішоходів, які переходили дорогу. Він продовжив рух, не звертаючи уваги на пішоходів, оскільки думав, що вони зупиняться. Раптом він відчув удар, та загальмував. Вважає, що потерпілий сам вдарився об його автомобіль і отримав тілесні ушкодження.
Суд знаходить, що факт вчинення злочинних дій та.винуватість підсудного у вчиненні злочину, незважаючи на заперечення своєї вини самим підсуднім, повністю стверджується зібраними по справі доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_2., даними в судовому засіданні про то, що 12 листопада 2005 року близько 22.45 год. він разом зі своїми знайомими свідком ОСОБА_3. та ОСОБА_4. переходили дорогу по вул. Шевченка в. м. Львові біля Янівського цвинтаря. Раптом він відчув сильний удар і втратив свідомість. Через деякий час приїхала машина швидкої допомоги та його
доставили в лікарню. Від наїзду автомобіля він, потерпілий, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Показами свідка ОСОБА_3, даними в судовому засіданні про те, що 12 листопада 2005 року близько 22.45 год. він разом зі своїми знайомими.-потерпілим ОСОБА_2. та ОСОБА_4. переходили дорогу по вул. Шевченка в м. Львові. Він бачив, що по середині дороги на відстані близько 10 метрів, в їх сторону рухається автомобіль. Вони продовжили рух та раптом цей автомобіль здійснив наїзд на потерпілого. Від удару потерпілий впав на дорогу та втратив свідомість. Він викликав швидку допомогу та в подальшому потерпілого було доставлено в лікарню.
Висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 від 24.01.2006 року, згідно якого у потерпілого є слідуючі тілесні ушкодження: закритий перелом внутрішньої кісточки правої великогомілкової кістки, забій лівого гомілково -ступеневого суглобу, забій правого плечового суглобу, забійна рана потиличної ділянки, які утворились від контакту з тупими предметами, можливо 12.11.2005 року від удару виступаючих частин легкового автомобіля під час авто наїзду справа, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкотсі по ознаці тривалого розладу здороь"я, не характерні для одноразового падіння на площину (а.с.32).
Висновком судово-автотехнічної експертизи № НОМЕР_2 від 25.05.2005 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1. повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 1.2, 1.5, 10.1, 11.2, 11.3, 11.9, 12.1, 12.2, 12.3 та 13.3 ПДР України. При заданих даних водій ОСОБА_1. мав; технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2. шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Причиною настання даної пригоди став факт невідповідності дій водія автомобіля марки '' Опелв Астра " ОСОБА_1. технічним вимогам п.п. 1.5 та 12.3 ПДР України, що виразилось в тому, що він не вжив своєчасних заходів до гальмування свого транспортного засобу при виникненні небезпеки для руху ( а.с. 59-66 ).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.11.2005 року із схемою до нього, з якого видно де, та при яких обставинах відбувся наїзд автомобілем марки " Опель Астра " р.н. НОМЕР_1 під керуванням засудженого на потерпілого ОСОБА_2. ( а.с. 7-9 ).
Протоколом огляду та перевірки технічної о стану транспорту від 12.11.2005 року, з якого вбачається, що автомобіль марки ' Опель Астра "р.н. НОМЕР_1 на момент огляду знаходився в технічно справному стані. Внаслідок "ДТП у вказаного автомобіля є пошкодження на лівій передній частині ( а.с. 10-11 ).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.02.2006 року із схемою до нього з участю потерпілого ОСОБА_2., на якій він показав де саме та за яких обставин на нього здійснив наїзд автомобіль марки " Опель Астра " під керуванням засудженого ( а.с. 36-37 ).
і Протоколом додаткового відтворення обстановки та обставин події віл 26-02.2006 року із схемою до нього з участю засудженого ОСОБА_1., на якій він. показав, де саме, та за яких обставин він здійснив наїзд автомобілем марки " Опель Астра " на потерпілого.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.04.2006 року із схемою до нього з участю свідка ОСОБА_3, на якій він показав де саме та за яких обставин на потерпілого ОСОБА_2. здійснив наїзд автомобіля марки " Опель Астра " під керуванням засудженого ( а.с. 47 ).
Оцінюючи покази потерпілого та свідка суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об'єктивному зв"язку з матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об'єктивними доказами.
Заперечення своєї вини засудженим суд бере до уваги та розцінює як метод захисту та можливість уникнути відповідальності за вчинене.
Оцінюючи докази по справі, які були досліджені та перевірені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вину підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину доведено повністю.
Суд вважає, що злочинні дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковані, за ч. 1 ст.286 КК України за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним заесбом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки підсудний порушив вимоги правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на потерпілого, від якого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обираючи ОСОБА_1. міру покарання, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, його позитивну характеристику, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Отже, вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2006 року є законний та обгрунтований.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія судді в,
ухвалила:
о
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2006 року, відносно нього - без змін.
Головуючий:
Судді: