АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-а-805-06                                  Головуючий у 1-й інстанції: Значок І.С

Категорія: ст.187 ч.2 КК                                Доповідач: Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого Ржепецького О.П. суддів Войтовського С.А., Пісного І.М. за участю прокурора Данчук В.М. засудженого ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2

31 жовтня 2006 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3

на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

раніше не судимий,

- засуджений за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі; за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно призначено 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 195 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної; на користь ОСОБА_5 - 128 грн.

Засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 17 грудня 2005 року на вул. Кірова в м. Миколаєві напав на ОСОБА_6 та застосував насильство небезпечне для життя та здоров'я здавлюючи шию шнуркою та погрожуючи ножем, заволодів майном на суму 462 грн.

14 лютого 2006 року він на вул.Новобузькій напав на ОСОБА_7, здавлюючи шию ременем заволодів майном на суму 475 грн.

6 березня 2006 року там же він напав на ОСОБА_4 та тим же способом заволодів майном на суму 1660 грн.

23 березня 2006 року він там же напав на ОСОБА_8, тим же способом заволодів майном на суму 235 грн.

ЗО березня 2006 року на перехресті вул. Електронній та 7-го З'їзду Рад тим же чином напав на ОСОБА_9 та заволодів майном на суму 825 грн.

21 грудня 2005 року на вул. Енгельса з застосуванням насильства що не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_10, заволодів майном на суму 1650 грн.

10 березня 2006 року там же він відкрито заволодів майном ОСОБА_5, заволодів майном на суму 128 грн.

20 лютого 2006 року на вул. Космонавтів намагався відкрито заволодіти майном ОСОБА_11, однак остання чинила опір, тому ОСОБА_1 не довів свій умисел до кінця з причин що не залежали від його волі.

В апеляції засуджений не оспорюючи доведеність та кваліфікацію вчиненого просить вирок змінити та пом'якшити призначене покараня, застосувавши ст.69 КК України. Посилається на те, що суд не врахував його позитивну характеристику, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, стан здоров'я матері.

Про це ж просить в апеляції й захисник ОСОБА_3, посилаючись на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочина, часткове відшкодування шкоди. Крім того захисник вважає необхідним закрити справу по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_11 в зв'язку з добровільною відмовою від вчинення злочину.

Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника в підтримання апеляції, які пояснили, що призначене покарання є занадто суворим в зв'язку з тим що суд не врахував молодий вік ОСОБА_1 та просять пом'якшити покарання; думку прокурора про залишення апеляції без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаного у вироку злочину, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.

Безпідставними є доводи в апеляції захисника ОСОБА_3 про добровільну відмову засудженого від вчинення злочину по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_11. Згідно показань цієї потерпілої, коли ОСОБА_1 намагався заволодіти її сумочкою, вона стала нею сильно розмахувати та кричати. Побачивши недалеко людей які почули крики потерпілої засуджений втік з місця події саме через це, а тому такі дії не можна розцінювати як добровільну відмову від вчинення злочину.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у повній відповідності до вимог ст.65-67 КК України з урахуванням тяжкості скоєного, даних про особу засудженого, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції. За санкцією ч.2 ст.187 КК України призначене покарання є мінімальним.

За таких обставин вирок належить залишити без зміни, а апеляції без задоволення.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.