копія

Провадження № 11/792/19/13

Справа № 2211/1540/2012 Головуючий в 1-й інстанції Ходоровський Б.В.

Категорія: ч.2 ст.296 КК України Доповідач Дуфнік Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області у складі :

головуючого - судді Дуфнік Л.М.,

суддів Болотіна С.М.,Козачка С.В.,

з участю прокурора Боднара Р.Г.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Нетішинського міського суду від 19 листопада 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Нетішинського міського суду від 19 листопада 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, виховувався в неповній сім'ї , раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, виховувався в неповній сім'ї, раніше не судимого,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, учня Київського професійного училища залізничного транспорту, виховувався в неповній сім'ї, раніше не судимого, -

Засуджено кожного за ч.2 ст.296 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено кожного з них від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік.

Цивільний позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 3 500 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 2000 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 по 550 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату праці адвоката.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 по 550 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату праці адвоката.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Відповідно до вироку суду, 07 січня 2011 року о 00 год. 40 хв. неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі розташування магазину "Торговий Центр" по проспекту Незалежності, 22 м.Нетішин, діючи як група осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно збили ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6 з ніг, нанесли численні удари руками та ногами по голові та тулубу, спричинивши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого ока з крововиливом під кон'юнктивальну оболонку, масивною підшкірною гематомою, забійною раною верхньої повіки лівого ока, садна спинки носа, синця нижньої повіки правого ока, крововиливу під слизову оболонку нижньої губи справа, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи зліва, травматичного артриту скронево-нижньощелепних суглобів, синця задньої поверхні правого ліктьового суглобу, синця в ділянці передньо-зовнішньої поверхні лівого променево-зап'ястного суглобу, двох синців в ділянці передньої поверхні правої гомілки в нижній третині.

Ушкодження в ділянці лівого ока відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, інші ушкодження на тілі ОСОБА_5 відносяться до категорії легких.

ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під слизову оболонку верхньої губи справа, синця повік правого ока, синця лобу зліва, синця в зовнішньому куті лівого ока, підшкірної гематоми правої щоки та тіла нижньої щелепи справа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Як вбачається зі змісту апеляції потерпілих, вони просять скасувати вирок суду, визнати винними ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч.3 ст.296 КК України, стягнути із засуджених на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди по 10500 грн. кожному, посилаючись на те, що судом безпідставно перекваліфіковано дії засуджених з ч.3 ст.296 КК України на ч.2 ст.296 КК України з підстав вчинення ними одночасних хуліганських дій щодо потерпілих, не враховано того, що після отримання ОСОБА_6 удару від ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернуся з вимогою до засуджених припинити хуліганські дії, однак у відповідь на вимогу ОСОБА_5, засуджені почали йому наносити тілесні ушкодження.

Обґрунтовуючи необхідність збільшення розміру відшкодування моральної шкоди, потерпілі зазначають, що судом не в повній мірі враховано обсяг та характер її заподіяння, фізичний біль та страждання, яких вони зазнали у зв'язку з неправомірними діями щодо них з боку засуджених ще й в період новорічних свят, приниження честі та гідності, порушення звичного способу життя. До того ж засуджені не визнали своєї вини і не вжили жодних дій, спрямованих на відшкодування заподіяної ними шкоди.

У своїх апеляціях, як вбачається з їхнього змісту, засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати вирок місцевого суду щодо них, а справу закрити за відсутністю у їх діях складу злочину, посилаючись на те, що конфлікт виник з вини потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які перебували у стані алкогольного сп"яніння і від яких вони змушені були захищатися , оскільки ОСОБА_6 , зіштовхнувшись випадково з ОСОБА_1, перший наніс удар в обличчя останньому, а ОСОБА_5 розбив пляшку і розмахував нею, пошкодивши одяг ОСОБА_2 Крім того ОСОБА_5 побив ОСОБА_2, заподіявши легкі тілесні ушкодження. При цьому в апеляціях зазначається також , що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання очевидців пригоди - свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, поклавши в основу обвинувального вироку показання зацікавлених у результаті розгляду справи потерпілих, а також свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які не були очевидцями, висновки судово-медичних експертиз №№ 147, 148, які фіксують лише тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, але не фактичні обставини справи, а також фотознімки, які не можуть бути належними доказами у справі. Ні на досудовому слідстві, ні в суді не було проведено експертизу з метою встановлення, яким саме предметом було порізано куртку ОСОБА_2

Крім того, засуджені зазначають, що суд не тільки не взяв до уваги протиправну поведінку ОСОБА_5, а ще й стягнув з них на його користь необґрунтовано великий розмір моральної шкоди .

У запереченні на апеляцію засуджених потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вказують, що судом дано правильну оцінку всім доказам у справі і прийнято законне рішення про винність засуджених у вчиненні злочину. Посилання в апеляціях на те, що конфлікт був спровокований ОСОБА_6, вважають такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника, які підтримали апеляції засуджених і , відповідно, просили відхилити апеляцію потерпілих, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про те, що конфлікт виник з вини потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які перебували у стані алкогольного сп"яніння і від яких вони змушені були захищатися , тобто перебували у стані необхідної оборони, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

В процесі судового розгляду справи встановлено, що 07 січня 2011 року в 00 год. 40 хв. неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, в районі розташування магазину „Торговий центр" по пр.Незалежності, 22 в м.Нетішині, діючи як група осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно пристали до ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6, збили обох з ніг та заподіяли обом тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, а потерпілому ОСОБА_5 ще й легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді контузії лівого ока з крововиливом під кон"юнктивальну оболонку, масивною підшкірною гематомою, забійною раною верхньої повіки лівого ока.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше між собою знайомі не були і в особистих неприязних стосунках не перебували.

Згідно з показаннями потерпілих, 07 січня 2011 року вони з речами йшли до автобуса, так як ОСОБА_6 мав їхати до м.Києва на навчання, оскільки 8 січня 2011 року у нього був іспит у вузі, а ОСОБА_5 проводжав його. По дорозі в магазині „Торговий центр" вони придбали дві пляшки пива, які ніс ОСОБА_5 в пакеті. В районі розташування магазину біля 00 год. 40 хв. їм назустріч йшли засуджені, які перебували у стані алкогольного сп"яніння. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , розминаючись, зіштовхнулися плечима. Використавши цей незначний (нікчемний) привід, ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_6, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2 - ОСОБА_5. Коли останній намагався встати, його збив з ніг ОСОБА_1, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2 наносили удари ОСОБА_6

Такі показання потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, як на досудовому слідстві, в тому числі при відтворенні обстановки і обставин події, на очних ставках із засудженими, так і в суді, є послідовними, узгоджуються між собою, а також підтверджуються іншими доказами по справі, яким суд першої інстанції дав відповідну оцінку.

Так, потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 після вчинення щодо них хуліганських дій засудженими відразу звернулися до працівників міліції, а ОСОБА_5, крім того, швидкою допомогою доставлявся у медичний заклад.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 - співробітники міліції , які несли патрульно-постову службу 07 січня 2011 року, в судовому засіданні підтвердили, що після повідомлення потерпілими про їх побиття, через 15 хвилин були затримані засуджені, які перебували у стані алкогольного сп"яніння, і яких потерпілі впізнали, як осіб, що спричинили наявні у них тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 147 від 13 червня 2012 року (т.1 , а.с.54-55) ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під слизову оболонку верхньої губи справа, синця повік правого ока, синця лоба зліва, синця в зовнішньому куті лівого ока, підшкірної гематоми правої щоки та тіла нижньої щелепи справа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, а також легкі тілесні ушкодження у виді садна спинки носа, синця нижньої повіки правого ока, крововиливу під слизову оболонку нижньої губи, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи, травматичного артриту скронево-нижньощелепних суглобів, синця задньої поверхні правого ліктьового суглобу, синця в ділянці передньо-зовнішньої поверхні лівого променево-зап"ястного суглобу, двох синців в ділянці передньої поверхні правої гомілки в нижній третині.Ушкодження в ділянці лівого ока відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров"я, інші тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті локального прикладання травмуючої поверхні тупих твердих предметів.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 148 від 08 червня 2012 року (т.1,а.с.64) ОСОБА_6 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під слизову оболонку верхньої губи справа, синця повік правого ока, синця в зовнішньому куті лівого ока, синця лоба зліва, синця в зовнішньому куті лівого ока, підшкірної гематоми правої щоки та тіла нижньої щелепи справа, які заподіяні ударним прикладанням травмуючої поверхні тупих предметів.

В обох висновках судово-медичної експертизи зазначено, що зазначені в них тілесні ушкодження у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 могли виникнути в час, вказаний обстежуваними, тобто 07 січня 2011 року.

Аналогічні тілесні ушкодження зафіксовані і на фотознімках, наданих потерпілими слідчому 07 липня 2012 року (т.1, а.с.39-42), а тому доводи апеляцій засуджених, що вказані фотознімки, які не можуть бути належними доказами у справі, є безпідставними.

Доводи засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про те, що вони заподіяли потерпілим тілесні ушкодження з метою самооборони, є надуманими. Ні в ході досудового слідства, ні в суді не здобуто доказів, які б вказували на вчинення потерпілими стосовно них суспільно небезпечного посягання, від якого вони змушені були захищатися .

Не ґрунтуються на матеріалах справи, зокрема, доводи апеляцій засуджених про те, що потерпілий ОСОБА_6 перший наніс удар в обличчя засудженому ОСОБА_1 Так, на підставі направлення чергового Нетішинського МВ УМВСУ від 07 січня 2011 року було проведено судово-медичне обстеження ОСОБА_1 08 січня 2011 року. У висновку експерта № 162 (т.1 а.с.82) зі слів обстежуваного ОСОБА_1 зазначено, що 07.01.2011 року вночі коліном та ногою був нанесений один удар невідомим і ще два удари ногою чи коліном по тілу, однак будь-яких тілесних ушкоджень при огляді на тілі не було виявлено. Про нанесення удару в обличчя ОСОБА_1 взагалі не вказував.

Не зафіксовано будь-яких тілесних ушкоджень у засудженого ОСОБА_3, а наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, як вбачається з його показань в судовому засіданні (т.2, а.с.80-81), він отримав від ОСОБА_5, коли в того випадково вирвалася рука, яку тримав ОСОБА_1, сидячи зверху на потерпілому, що лежав на спині, а він при цьому допомагав ОСОБА_1

Судом першої інстанції обґрунтовано поставлено під сумнів і не взято до уваги показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які, як стверджується в апеляції, були очевидцями події, однак в суді вони не могли конкретно розповісти про обставини побиття потерпілих, а лише твердили, що першим вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя ОСОБА_6, а ОСОБА_5, розбивши пляшку, почав нею розмахувати, але такі показання вказаних свідків не узгоджуються з іншими вищевказаними доказами у справі.

Потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не заперечували той факт , що в руках у ОСОБА_5 був пакет з двома пляшками пива, одна з яких розбилася , коли ОСОБА_5 кинули на землю і били засуджені, і в процесі бійки могла бути пошкоджена куртка ОСОБА_2, яка оглядалася в судовому засіданні . Необхідності встановлення експертним шляхом, яким саме предметом порізана куртка ОСОБА_2, не було, оскільки це не має значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку і закриття справи щодо засуджених за відсутністю в їх діях складу злочину.

Необґрунтованими колегія суддів вважає доводи апеляції потерпілих про неправильну перекваліфікацію дій засуджених з ч.3 на ч.2 ст.296 КК України. Місцевим судом правильно виключено з обвинувачення засуджених таку кваліфікуючу ознаку хуліганства, як опір громадянину, який припиняв хуліганські дії, оскільки хуліганські дії засудженими були вчинені одночасно щодо обох потерпілих. Дана обставина фактично підтверджується показаннями самих потерпілих в судовому засіданні (т.2, а.с.83-89), з яких вбачається, що зустрівши в нічний час потерпілих ОСОБА_5 і його сина ОСОБА_6, які з речами йшли до автобуса, оскільки ОСОБА_6 мав їхати на навчання до м.Києва, засуджений ОСОБА_1 спровокував конфлікт, штовхнувши плечем ОСОБА_6, після чого почав його бити, а засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почали бити ОСОБА_5 Коли останній намагався встати, до нього підбіг ОСОБА_1 і збив з ніг. Після цього засуджені ще нанесли удари ОСОБА_6, і пішли з місця пригоди.

Показання потерпілих в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 вдарив чоловіка, який проходив біля них і зробив зауваження засудженим, нічим не підтверджені.

Про те, що засуджені побили ОСОБА_5 через те, що він намагався припинити їх хуліганські дії щодо ОСОБА_6, потерпілий ОСОБА_5 не вказував ні у заяві про злочин, звернувшись в міліцію відразу після пригоди 07 січня 2011 року (т.1 а.с.11), ні у скарзі від 25.08.2011 року (т.1 а.с.26-31). Не повідомляв він про це і працівникам міліції, які затримали ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та доставили їх на опорний пункт ( т.1 а.с.16,17). Про те, що засуджені почали бити його та сина майже одночасно, потерпілий ОСОБА_5 вказував і при допиті його як потерпілого 06.06.2011 року ( т.1 а.с.90-92). При відтворенні обстановки і обставин події 16.07.2011 року потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почали його штовхати, коли він намагався відтягнути свого сина від ОСОБА_1 Аналогічні показання давав потерпілий ОСОБА_6 ( т.1, а.с.108-109,110-113).

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вбачається з вироку суду, вказаних вимог закону дотримано при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 При цьому було враховано характер і суспільну небезпеку скоєного засудженими, тяжкість тілесних ушкоджень , заподіяних потерпілим, глибину їх фізичних та душевних страждань у зв"язку з перенесеними фізичним болем та приниженням, необхідністю лікування, а також інші обставини, зазначені в апеляції потерпілих. З врахуванням викладеного підстав для збільшення на користь потерпілих розміру відшкодування моральної шкоди із засуджених, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, або зменшення його, не вбачається.

Покарання засудженим за ч.2 ст.296 КК України призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винних, обставин, що пом"якшують і обтяжують покарання. Враховуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виховувалися у неповній сім"ї (без батька) , позитивно характеризуються, вчинили злочин у неповнолітньому віці, колегія суддів підстав для скасування вироку за м"якістю призначеного покарання не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 „Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Вирок Нетішинського міського суду від 19 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Дуфнік Л.М.